Аналітичний огляд основних подій російсько-української війни за період з 16 по 22 червня 2025 року

Зміст:

1. Загальна ситуація у воєнній сфері (резюме)
2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері
   1. Загальна обстановка 
   2. Дії засобів повітряного нападу противника
   3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах
   4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території
3. Прогноз розвитку обстановки на короткострокову перспективу
4. Питання оборони України, оцінки та прогнози продовження/закінчення війни
5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та

ситуація навколо ЗАЕС

 

1. Загальна ситуація у воєнній сфері (резюме):

Ситуація у воєнній сфері національної безпеки держави у звітному періоді принципових змін не зазнала та характеризується:

нанесенням агресором ракетно-авіаційних ударів по об’єктах на території України з тенденцією зміни

тактики їх нанесення та зростанням залучення сил та засобів; наступальними діями наземних угруповань військ РФ (підтримується тенденція успіху дій на тактичному рівні) при одночасному утриманні загальної ситуації під контролем на оперативному рівні в результаті оборонних дій СОУ; нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по військовим об’єктам та критичній

інфраструктурі агресора на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).

 

Стосовно наземної складової – плани та характер дій агресора загалом залишаються без змін.

Противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжував ведення стратегічної наступальної операції в межах планів літньої кампанії з метою захоплення території, розгрому угруповань наших військ, просування в глибину, намагаючись повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також частини Херсонської, Запорізької областей, при сприятливих умовах – Дніпропетровської області, створити «буферну зону» щонайменше на території Харківської, Сумської, Чернігівської областей. 

Питання припинення вогню/воєнних дій з боку РФ наразі не розглядаються, російська сторона вважає, що так звана «СВО» проводиться відповідно до існуючих планів, активність противника в дипломатичній та інформаційних сферах спрямована на створення умов для виграшу часу в інтересах продовження воєнних дій.

 

Загальна ситуація для СОУ залишається досить складною, втрати серед військ (сил) СОУ та певних ділянок території продовжуються. Водночас підстави стверджувати про помітні значні досягнення агресором власне воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України відсутні. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка забезпечує його просування на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на ситуацію, зокрема, шляхом активізації повітряного терору.

Протягом минулого тижня низка подій на міжнародному рівні сприяла реалізації планів РФ стосовно України:

дії США, Ізраїлю та інших країн проти Ірану мають два побічні ефекти – сприяють намірам російського керівництва стосовно так званої «легітимізації» агресії РФ проти України та значному відверненню уваги світової спільноти від російсько-української війни; довгостроковими наслідками поточних подій в регіоні Близького Сходу стає продовження демонтажу

системи міжнародної безпеки та права, що також сприяє існуванню диктаторських/злочинних політичних режимів; 

досвід воєнних дій в зазначеному регіоні надає «інформацію для роздумів» стосовно обрисів збройного

протиборства майбутнього, що відповідним чином вплине на підходи РФ до подальшого нарощування воєнного потенціалу; зростання вартості нафти та обмеження щодо її постачання з регіону Перської затоки споживачам можуть

позитивно вплинути на економічну ситуацію в РФ.

 

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальна обстановка 

В рамках наведеного агресор продовжував наступальні дії на 12 напрямках. 

Сили оборони України вели оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки. 

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою.  

Загалом поточна обстановка для обох сторін тривалий час залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої з сторін.

Продовжується застосування Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні суб’єктності та можливості мати важелі впливу в переговорних процесах. У звітному періоді нанесено нові удари по військовим об’єктам та підприємствам ВПК РФ.

 

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника

Агресор протягом звітного періоду продовжував наносити масовані,  комбіновані та систематичні авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. 

Основними подіями стало нанесення двох масованих ударів у ніч з 16 на 17 червня та з 22 на 23 червня (переважно по місту Києву), а також комбінований удар по об’єкту паливно-енергетичного комплексу в Полтавській області у ніч з 20 на 21 червня.  

 

Протягом минулого тижня для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер»/KN-23, ЗРС С-300), морський

(КРМБ «Калібр») та  повітряний компоненти (ракети «Кинджал», Х-101, Х-31П, Х-59/-69, КАБ, БпЛА типу

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається приблизно на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися орієнтовно 300 літаків оперативної/тактичної авіації та аналогічна кількість вертольотів. Протягом звітного періоду середньодобова інтенсивність дій тактичної/армійської авіації залишалася приблизно відповідала рівню попереднього періоду. Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні наведена в 3 розділі. 

 

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО: продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу стосовно м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі; противник ставить за мету збільшення тиску на керівництво нашої держави та населення  в контексті примушення України та держав-партнерів прийняти «вимоги» держави-агресора. Наведене підтверджується фактом нанесення двох потужних ударів протягом тижня по місту Києву, які не мали чітко вираженої військової мети; удар агресора по об’єкту паливно-енергетичного комплексу в Полтавській області фактично завершив

період, коли російська та українська сторони більш-менш утримувалися від ударів по енергетиці; побудова ударів навіть по окремому об’єкту стала більш комплексною, прикладом є сукупність різних типів ракет та БпЛА в ударі по зазначеному об’єкту паливно-енергетичного комплексу.

росіяни продовжують постійні зміни тактики застосування БпЛА;

є підстави вважати про реалізацію противником концепції створення та застосування розвідувально-

ударних комплексів в форматі, наближеному до реального часу на оперативному рівні. Підтвердженням є ураження ракетним комплексом підрозділу ЗСУ під час занять на полігоні (тобто малорозмірної та рухомої цілі), що стало продовженням серії аналогічних ударів протягом поточного року.

до недавнього часу класичні підходи до оцінки дій засобів повітряного нападу противника передбачали

певну класифікацію ударів, згідно якої масований удар передбачав застосування ударних засобів у кількості  250-300 одиниць. Наведене означає, що у противника наразі існують ресурсні можливості для нанесення щотижнево 2-3 масованих ударів, доповнюючи їх систематичними/груповими та комплексними ударами в інші дні тижня.

 

2.3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника – згідно заяви В. Зеленського - 695 тисяч російських військових на території України. Також він зазначив, про приблизно 52 тисячі особового складу ЗС РФ діють на Сумському напрямку. За оцінками ГШ ЗСУ, армія противника збільшується на 8-9 тисяч чоловік особового складу щомісячно, що означає про підготовку РФ до війни на виснаження.

 

Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках. 

 

Протягом тижня противник вів активні бойові дії в Сумській області, на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському та Новопавлівському напрямках. 

 

У звітному періоді значну увагу суспільства продовжувала привертати ситуація в Сумській області.  Головнокомандувач ЗСУ О.Сирський за результатами зустрічі з представниками медіа заявив: «Детально розповів про оперативну обстановку, зокрема на напрямку, що зараз в центрі уваги: Сумщина. Російське угруповання тут залишається приблизно сталим – 50 тисяч. Завдяки нашим активним діям у прикордонні, в Курській та Бєлгородській областях РФ противник не зміг посилити цими дивізіями і бригадами Покровський напрямок. Загрозу Сумам враховуємо, але вживаємо необхідних заходів, щоб убезпечити обласний центр. Зокрема, у складі оперативно-тактичного угруповання створена окрема група, відповідальна безпосередньо за оборону Сум та нарощення системи інженерних фортифікаційних загороджень; призначений заступник командира ОТУ з питань фортифікацій.

Наступальні дії ворога на даний час зупинені по рубежу Кіндратівка – Юнаківка, ситуація стабілізована. За останні тижні Сили оборони повернули під контроль Андріївку, а в Юнаківці просунулися від 200 до 700 метрів.

Роз’яснив питання сучасних підходів до фортифікацій, посилення протиповітряної оборони, технологічних рішень для посилення обороноздатності та наших ударів по території Росії».

Моніторингові джерела підтверджують, що Сили Оборони України звільнили н.п. Андріївку на Сумщині та зуміли стабілізувати свій лівий фланг. Зокрема, 225 ошп після тривалих боїв зумів взяти під контроль село. Цими діями вдалося, по-перше відволікти сили з інших сіл. По-друге, зупинити подальше просування до населених пунктів Хотінь та Писарівка.

Загалом протягом тижня основні зміни стосовно території відбулися в Сумській області (ПівнічноСлобожанський напрямок), на північно-донецькому, південно-донецькому та запорізькому напрямках.

За оцінками експертів моніторингових джерел за попередній тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 112 км². 

 

Активність агресора в інформаційному та кіберпросторі залишається на попередньому рівні. 

 

Водночас має місце продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається загалом без змін, практично щоденно правоохоронні органи фіксують кілька таких спроб в різних регіонах держави.  

 

2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території 

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Зокрема:

18 та 20 червня БпЛА атакували конструкторське бюро приладобудування ім. Шипунова. Внаслідок атаки пошкоджено будівлю електропідстанції, чотири склади з продукцією та адмінбудівлю. Роботу підприємство зупинено. КБ спеціалізується з розробки високоточного озброєння: ПТРК, елементи ПЗРК, «Панцир-С1» тощо.

в ніч на 23 червня БпЛА атакували нафтобазу держрезерву «Атлас»;

серед інших знакових подій – ураження залізничного потягу противника з пальним на відстані понад 40 км від лінії бойового зіткнення на ТОТ. Наведене підтверджує тенденцію зростання глибини уразливості логістики, зокрема, шляхом застосування засобів ураження тактичного рівня.

Загалом наведені удари впливають на одну з найбільших уразливостей ЗС РФ – ланцюги постачання критичних/важливих зразків ОВТ та їх комплектуючих – високоточної зброї, БпЛА, радіоелектроніки, боєприпасів тощо, а також опосередковано здійснюють негативний інформаційний вплив на населення РФ.

Водночас вони сприяють прийняттю рішень російською стороною стосовно підготовки аналогічних ударів у відповідь.

 

3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень та короткострокову перспективу
   1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовість до переговорів та їх імітацію, продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. 

Поточні заяви В. Путіна та його оточення наразі не свідчать про реальні передумови для проведення успішних переговорів, з їхнього боку продовжує мати місце риторика стосовно «урахування безпекових реалій», необхідності «усунення першопричин СВО», висуваються нові «вимоги».

Підтверджуються попередні оцінки та прогнози розвідувальних органів та УІМ стосовно намірів противника в літній кампанії поточного року: що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках. 

 

1. 2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності: 

Рівень загрози: залишається без змін та оцінюється як високий, ймовірно продовження дій противника в форматі масованих/комбінованих та групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Формат нанесення зазначених ударів залежить від прийняття відповідного політичного рішення. 

 

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує їх спорядження та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет. 

Станом на ранок 23.06.2025 на АБ «Українка» перебуває орієнтовно 37 Ту-95МС.

Загальна кількість Ту-95МС та Ту-160 біля України станом на 23.06 становить 5 одиниць: «Енгельс-2» - 2 Ту-95МС.

«Енгельс-2» - 1 Ту-160.

«Дягилево» - 2 Ту-95МС.

За оцінками моніторингових ресурсів, Ту-95МС та Ту-160, які здійснюють пуски КРПБ по Україні наразі залишаються на сході РФ.

Темпи спорядження літаків крилатими ракетами дозволяють залучати їх до ударів практично щодобово.

Ймовірне продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних

засобів ураження.

 

Стосовно морської компоненти: 

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» - без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені (після спорядження ракетами) – 2 фрегати проекту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен”, 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон”  та  “Вышний Волочек”, 3 підводних човна проекту 636.3. Кораблі, як правило, виходять за межі місця базування для виведення їх з під удару або безпосередньо перед пуском КРМБ «Калібр» (зазначене мало місце протягом звітного періоду, зокрема, у ніч з 20 на 21 червня). Станом на ранок 23.06.2025 у Чорному морі були відсутні кораблі/підводні човни з крилатими ракетами «Калібр».

 

Загалом згідно інформації від ГУР МОУ, станом на середину червня поточного року запаси ракет і БпЛА РФ та обсяги їх виробництва оцінюються наступним чинам:

до 500 балістичних ракет 9М723 "Іскандер-М"/виробництво - до 60 ракет на місяць; до 300 крилатих ракет 9М728/9М729 "Іскандер-К"/виробництво - до 20 на місяць; до 260 крилатих ракет Х-101/виробництво - до 60 на місяць; до 280 крилатих ракет Х-22/Х-32/виробництво - до 10 Х-32 на місяць; понад 400 крилатих ракет 3М-14 "Калібр"/виробництво - до 30 на місяць;

до 150 гіперзвукових аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал"/ виробництво - до 15 на місяць; до 60 північнокорейських KN-23;

Розвідка також повідомляє, що РФ вдалось наростити виробництво окремих ракет на 10-20%.

Інформація по БпЛА: понад 6 тисяч ударних БПЛА типу "Герань-2" (Shahed-136), "Гарпія-А1"; понад 6 тисяч імітаторів ("Гербера").

РФ наразі  здатна виробляти в середньому по 170 ударних БпЛА та дронів імітаторів на добу. 

Розвідувальне відомство повідомило, що ворог вже може запускати до 500 дронів за один раз з

урахуванням імітаторів.

 

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності: Загроза залишається на попередньому рівні.

 

3.3. Висновки стосовно загрози ракетних/авіаційних ударів – без змін:

З урахуванням проведення на поточному тижні чергового саміту НАТО є ймовірною активізація ударів РФ з метою посилення тиску на умовну антиросійську коаліцію та демонстрації неспроможності Альянсу впливати на безпекову ситуацію в Європі.

Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва. 

Удари СОУ по об’єктам на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, дефіцит ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО ЗСУ об’єктивно сприяють новим комплексним ударам та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59/Х-69, БпЛА типу «Шахед» з намаганнями охопити максимально більшу територію України.

 

4. Питання оборони   України,   середньо- та довгострокові оцінки      та    прогнози продовження/закінчення війни

4.1. Переговори стосовно продовження/закінчення війни

У звітному періоді помітних подій в переговорному процесі стосовно війни в Україні не відбулося, окрім низки чергових агресивних заяв з боку російського керівництва.

Незважаючи на очікування, більш-менш потужні рішення та заяви стосовно на російсько-українську війни за результатами саміту НАТО поточного тижня також є малоймовірними через розбіжності у підходах та відсутність консенсусу серед членів Альянсу.

Також в  даному контексті слід звернути увагу на візит спецпредставника з питань України і РФ в адміністрації США Кіта Келлога до Білорусі. Крім «українського питання» візит був обумовлений іншими складовими: військовими навчаннями «Захід-2025», подіями на Близькому Сході та погрозами з боку РФ та РБ у бік Польщі та країн Балтії. Існує низка прогнозів (хоч і малоймовірних), згідно яких під прикриттям навчань РФ може підняти рівень ескалації, здійснивши повторну спробу обмеженого наступу на Україну з використанням білоруської території. Іншим чинником візиту є спроба з боку К. Келлога сприяти  припиненню вогню в Україні, використовуючи комунікацію з білоруською стороною для деескалації з периферійних питань: «від меншого до більшого». 

З боку російської сторони продовжується затягування процесу досягнення можливого перемир’я на тлі активних дій засобів повітряного нападу та наземних сил на більшості напрямків з метою створення додаткового тиску на керівництво та громадян держави, а також наших партнерів для прийняття умов РФ.

 

4.2. Дії держави-агресора

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та «готовність до переговорів», держава-агресор продовжить курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. 

 

В. Путін у звітному періоді в черговий раз заявив, що одна з цілей - позбавлення України збройних сил,

які загрожують РФ, і це буде «вирішено домовленостями або військовим шляхом»: «Однією з цілей СВО є демілітаризація України, тобто позбавлення її можливості мати збройні сили, які становлять загрозу для нас. В ході стамбульських домовленостей у 2022 році ми домовилися про це. Ми домовилися і щодо чисельності збройних сил, які може мати Україна. Ми домовилися про озброєння, про чисельність армії. Але потім вони викинули ці домовленості в смітник і вирішили воювати з нами до останнього українця і до повної стратегічної перемоги. Це не вдається, і тому замість мирних домовленостей щодо цього ми змушені за допомогою збройних сил досягати виконання цього завдання, а саме демілітаризації. Ми не допустимо, щоб в Україні були збройні сили, які потенційно загрожують РФ та її народу».

 

Генерал-лейтенант ВПС США Девід Дептула в коментарі для медіа зробив низку оцінок стосовно керівництва РФ. За його словами, «Путін продовжує вірити, що армії РФ вдасться захопити чотири області України і перемогти в повномасштабній війні… Командування РФ досі бреше російському диктатору Володимиру Путіну про "успіхи" його армії на фронті… Путін переконаний у своїй перемозі над Україною, оскільки саме так військове командування РФ доповідає диктатору про обстановку на фронті… Вся Росія живе в умовах, де глава Кремля повністю контролює інформаційний потік. Один із чинників, чому Україна, попри те, що чисельно і ресурсно значно поступається Росії, демонструє вражаючі результати у стримуванні цієї держави, цієї організації та якості управління. Росія досягає успіхів на фронті не завдяки професіоналізму, а завдяки холуйству перед керівництвом».

 

В публікації видання «The Economist» зазначається, що Китай стає найважливішим – можливо, вирішальним – фактором, який забезпечує російський ВПК.

Акценти:

на практиці китайська зброя менш важлива для Росії, ніж її компоненти та інструменти; Китай у свою чергу зацікавлений у тестуванні своїх матеріалів на полі бою; за даними видання Пекін допоміг РФ у виробництві вибухівки та оптоволокна;

КНР уникала масштабних поставок готових боєприпасів або летальної допомоги Росії, але в «The Economist» зазначили, що є ознаки того, що Китай підійшов до цієї межі  «І, можливо, перетнув її».

 

Наразі фіксується зменшення запасів ОВТ противника, які забезпечують ведення «конвенційних» бойових дій. Зокрема, моніторингові ресурси оприлюднили інформацію відкритих джерел про бронетехніку ЗС РФ, що утримується на базах зберігання:

Танки: Загальна кількість зменшилась на більше ніж 4000 од, що більше половини від тих, що зберігалися загалом. Майже всі танки в більш-менш працездатному або ремонтопридатному стані зняті. Та половина, що залишилась — гірша. Зняті зі зберігання майже всі танки лінійки Т-80 та Т-55, від Т-72Б залишилась чверть. Основа тих запасів, що є — Т-72А та Т-62, 60% від загальної кількості залишків. Ще 20% складають танки Т64, котрі противник майже не залучав за час війни, оскільки має проблеми з їх обслуговуванням.  Загалом запаси деградували. Те, що залишилося, зберігається довше й в гіршому стані. Темпи, потенціал та ціна відновлення вочевидь стали гіршими.

БМД: Залишилися переважно БМД-1/2 та 1В119, але в незадовільному стані. БМД-4 майже не представлені. 

БМП: Загальна кількість БМП та машин на їх базі на рівні 40% від довоєнної кількості. Залишилися переважно БМП-1 в дуже поганому стані. БМП-2 вже майже не представлені, в межах 5% від загальної кількості залишків. 10% від залишків складають ПРП-3/4, що майже не залучалися протягом війни. Можна підсумувати, що запаси БМП значно виснажені.

БТР: БТР-50 всі зняті, 1В18 не знімалися, БТР-80 майже всі зняті. Залишилося багато БТР-60/70, але вони мають незадовільний стан.

МТ-ЛБ та МТ-ЛБУ: Майже всі зняті. Залишилися переважно машини Штурм-С, 1В14, 1В12. Всього залишилося не більше 10% від довоєнних запасів.

Загальний висновок: запаси противника деградували як в кількості, так і в якості. Окремі позиції номенклатури виснажені повністю й будуть ставати менш ремонтопридатними, а те що не виснажено представляє з себе релікти, мало придатні до канібалізації та відновлення.

Водночас моніторинговий ресурс «Conflict Intelligence Team» (CIT) повідомляє, що щорічний обсяг виробництва танків Т-90М у Росії становив приблизно 280 танків Т-90М станом на 2024 рік. CIT каже, що Москва вживає системних зусиль для збільшення їхнього виробництва з початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Країна-агресорка спромоглася на потужностях основного виробника танків "Уралвагонзаводу" випустити від 60 до 70 нових танків Т-90М у 2022 році, від 140 до 180 – у 2023 році та від 250 до 300 – у 2024 році. Водночас CIT зазначає, що наразі Росія використовує менше танків і бронетехніки на полі бою в Україні. У зв'язку з цим втрати російської бронетехніки знижуються з кінця 2024 року. Внаслідок цього, ймовірно, Росія зможе підтримувати свій поточний рівень бронетехніки протягом принаймні ще кількох років, але за умови, що темпи виробництва та втрат танків залишаться на поточному рівні.

 

Оцінки безпекової ситуації «УІМ» щодо  найбільш ймовірного варіанту подальших дій російської сторони залишаються незмінними:

шляхом комбінованого впливу (масовані/комбіновані/систематичні ракетні та авіаційні удари, диверсії,

інформаційні та кібероперації тощо) досягти максимального рівня тиску на керівництво та громадян України і тим самим схилити їх до прийняття умов РФ на переговорах, а також демонструвати партнерам України спроможність РФ продовжувати війну; максимальний виграш часу в зовнішньополітичній сфері (затягування/зрив переговорів тощо),

продовження набуття «суб’єктності» на міжнародній арені, обхід/мінімізація впливу санкцій; проведення літньої наступальної кампанії угруповань ЗС РФ з метою розширення захоплених територій (виходу щонайменше на «конституційно визначені» кордони РФ та створення «буферної зони» в Харківській, Сумській та Чернігівській областях).

 

4.3. Забезпечення обороноздатності держави

Президент В. Зеленський анонсував низку заходів за напрямком діяльності ОПК: «Ми почали програму Build with Ukraine, і влітку підпишемо відповідні домовленості про початок експорту наших технологій за кордон у форматі відкриття ліній виробництва в країнах Європи і, може, не тільки – у тих країнах, які нам допомагають, які фінансують виробництво дронів і починають фінансування виробництва ракет в Україні. 

Ми будемо давати відповідні технології і будемо виробляти в їхніх країнах зброю для нас і для них:

дрони різного типу, ракети і, можливо, артилерію. Вже є домовленості. Під час війни ми плануємо всім цим забезпечувати українські Збройні Сили.  

В цьому році ми знайшли для ОПК 43 мільярди доларів. Це гроші на підтримку українського ОПК, це фінансування нашого ОПК. Україна – це частина безпеки Європи, і ми хочемо, щоб у наступному році на наш ОПК, на внутрішнє виробництво виділяли 0,25 % ВВП тієї чи іншої держави-партнера.

 

Головнокомандувач ЗСУ О.Сирський за результатами зустрічі з представниками медіа повідомив: «Окремо проговорив просування корпусної реформи: перша черга управлінь армійських корпусів уже пройшла бойове злагодження та прийняла свої смуги відповідальності з визначеним комплектом військ. Я сподіваюся, що така реорганізація дасть нам можливість, насамперед, більш раціонально використовувати наших військовослужбовців, які виконують бойові завдання, та створити більше дієздатних резервів, щоб мати змогу проводити активні контрнаступальні й наступальні дії. Адже в глухій обороні ми сидіти не збираємося.

На зустрічі багато йшлося не лише про армію нинішню, а й армію майбутнього, яка буде ще більш високотехнологічною. Ми будемо робити все, щоб зберегти нашого солдата. Щоб він керував спочатку дроном, роботизованою платформою, а потім уже йшов сам. Бо це найбільша цінність – наш піхотинець.

Робимо наголос на розвитку дронів і роботизованих наземних комплексів. Одним із перспективних напрямків є дрони-перехоплювачі для протидії ворожим “шахедам”. За напрямком DeepStrike розвиваємо і дронову, й ракетну програми: будемо продовжувати ураження по території Росії, нарощувати масштаби та глибину. Загалом, DeepStrike – одна із найсильніших наших сторін, де ми маємо ефективність, яка в 15 разів переважає наші затрати на ураження».

 

У Збройних силах України створили окреме угруповання Сил безпілотних систем. Зазначається, що це зроблено з метою підвищення ефективності управління, трансформації Сил та адаптації до вимог сучасної війни. До угруповання мають увійти всі військові частини СБС та "Лінії дронів". Вперше підрозділи діятимуть у межах єдиної вертикалі управління - з визначеною структурою, чіткою взаємодією та спільним баченням тактики застосування БПЛА. Це забезпечить впровадження уніфікованих підходів, злагодженість дій і більш системне бойове застосування безпілотних систем.

Довідково: До складу угрупування за інформацією у відкритих джерелах увійшли:

Від СБС:

• 413, 419, 420, 424-й батальйони та батальйон «Flying Skull»;
• 14, 411 та 412-й полки; - 59 та 9-та бригади.

Від СВ ЗСУ - 

• 20 (К-2), 427 (Рарог) та 429-й (Ахіллес) полки; - 414 бригада «Птахи Мадяра».

Від ДПСУ:

• Окремий полк БпС «Фенікс».

 

В контексті 31-ю річниці створення Центру спецоперацій «А» керівництво СБУ оприлюднило результати його бойової діяльності: знищено ворожої техніки на 5,5 млрд дол.; уражено 1610 російських танків;

знаходяться серед лідерів рейтингу результативності підрозділів БпЛА серед Сил оборони; першими у світі FPV-дроном уразили два гелікоптери у польоті;

встановили рекорд — одномоментно взяли в полон 103 солдат РФ на Курщині; брали участь у спецоперації «Павутина» — уражено 41 літак стратегічної авіації РФ на 7 млрд дол.

 

Спільний Центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) разом з партнерами проводить роботу над створенням «Платформи використання даних з вивчених уроків під час ведення бойових дій» (Lesson Learned Data Exploitation Platform – LL DEP). 

Акценти: експерти з України та структур НАТО з Польщі, Португалії, Канади, Нідерландів, США, Великої Британії,

Чехії взяли участь в установчій конференції з реалізації проєкту; метою заходу стало визначення функціональних, технічних, організаційних параметрів платформи, яка

дозволить об'єднати військовий досвід України та Альянсу в єдину систему; було обговорено архітектуру майбутньої системи, механізми обміну даними, а також процедури взаємодії

між суб'єктами процесу Lessons Learned – JATEC, ЗСУ та НАТО.

 

Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у ЗСУ:

дистанційно-керований бойовий модуль «ШАБЛЯ МК19(М)». Бойовий модуль призначений для ведення вогню з автоматичного гранатомета калібру 40 мм. Система інтегрується як на наземні роботизовані комплекси, так і на транспортні засоби. Модуль може вести вогонь прямим або непрямим наведенням, уражати ворога по координатах із закритих позицій. Модулем може керувати один оператор.

вітчизняний безпілотний наземний комплекс TERMIT. Це – нова ітерація комплексу. Зразки попередньої моделі працюють на фронті. Їх використовують, до прикладу для виконання логістичних завдань, медичної евакуації, мінування території, спостереження за діями ворога. Вони можуть бути  носіями бойових модулів. Нова версія має покращені динамічні характеристики, має потенціал для подальшого удосконалення. TERMIT здатен перевозити до 300 кг ваги. 

безпілотний авіаційний FPV-комплекс «Світловод». Дрони комплексу «Світловод» побудовані на міцній рамі, мають високопродуктивні двигуни, ємнісні легкі акумулятори, оптоволоконний канал управління, доставляють бойовий заряд на відстань кількох десятків кілометрів. Безпілотники оснащені системами автоматичного виявлення та розпізнавання цілей. Залежно від комплектації можуть бути обладнані денними або нічними камерами. 

Всього від початку 2025 року до експлуатації у військах було допущено понад 60 зразків безпілотних

авіаційних комплексів з оптоволоконним каналом управління.

 

Міністр цифрової трансформації України М. Федоров оприлюднив бачення щодо розвитку технологій штучного інтелекту в Україні: «AI вже сьогодні змінює світ. 5 місяців тому ми запустили власний WINWIN AI Center of Excellence і вже маємо перші результати: старт розробки LLM-моделі  та 13 AI-продуктів для держави й команд. Серед них …оборонні проєкти - інтеграція AI у системи безпеки й оборони для підвищення ефективності ураження на полі бою та аналізу оборонних даних. Продовжуємо інтегрувати AI у всі державні проєкти, щоб досягти мети – увійти в топ-3 країн світу за рівнем розробки та впровадження АІ…

Починаємо розробку української LLM - підписали меморандум з Kyivstar — стратегічним партнером та інвестором проєкту. Національна мовна модель — це фундамент для нових AI-продуктів усередині країни, стартапів, інвестицій і зростання економіки України. Модель навчатиметься на унікальному масиві українських даних, тож глибше розумітиме нашу мову, історію та контекст, аніж іноземні моделі.

Українська LLM — необхідна умова для збереження даних і важливий крок до цифрової незалежності.

Ключові переваги української LLM:

Якість. Модель навчатиметься на українських даних і розумітиме наш контекст.

Вартість. ШІ буде доступнішим і дешевшим для українських користувачів.

Безпека. Дані зберігатимуться в Україні та будуть захищені для держави й оборони.

Першу версію моделі плануємо представити до кінця 2025 року. Вона стане доступною для

держустанов, університетів, науковців, громадських організацій і бізнесу».

 

Дві компанії зі США та одна з України стали переможцями Міжнародного інноваційного конкурсу NATO Innovation Challenge 2025-II, присвяченого протидії FPV-дронам з волоконно-оптичним керуванням.  Акценти:

переможці отримають можливість доопрацювання своїх рішень спільно з профільними структурами

НАТО;

фінал хакатону пройшов в столиці Естонії, Таллінні. У ньому взяли участь 11 команд, які представляли Україну, Данію, Італію, Канаду, Литву, Польщу, США та Францію.

журі інноваційного Хакатону складалося із фахової групи експертів з Міністерства оборони України,

Збройних сил України, JATEC та НАТО; перше місце виборола компанія KMB Telematics Inc. (США). Друге місце було присуджене компанії Sentradel (США). Третє місце посіли розробники з України – компанія DONS.

 

Компанія «УкрАрмоТех» планує до кінця 2025 року представити прототип гусеничного бронетранспортера. За словами гендиректора компанії Г.Хіргія окрім виготовлення бронеавтомобілів "Гюрза", "Гюрза-2" та "Тиса" є завдання щодо гусеничної техніки: «Ми дивимось в різні ніші розвитку та виготовлення нових продукцій, в тому числі це є техніка на гусеничному ходу, бо зараз це великий дефіцит і гарної пропозиції різного типу гусеничної техніки немає. У нас завдання продемонструвати прототип до кінця цього року».

 

Гендиректор «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас оприлюднив оцінку, згідно якої українському ОПК потрібно близько 20 млрд євро, щоб працювати та виробляти техніку на повну потужність: «Ми бачимо зараз, що багато західних країн не спроможні масштабувати власне виробництво в стислі терміни. Україна четвертий рік веде виснажливу війну, а деякі європейські компанії досі думають над тим,  як збільшити виробництво на 20-30%. У нас не стоїть проблема масштабувати виробництво, ми готові виробляти більше сьогодні і зараз, у нас є відповідні потужності та компетенції. Тому залучення європейського фінансового ресурсу, поєднання наших виробничих можливостей з європейськими фінансами, пряме фінансування вітчизняних виробників – дасть можливість збільшити виробництво зброї та військової техніки для Сил Оборони України та, можливо, і для потреб європейських армій. Це дало б нам можливість продовжити захист та покращити забезпечення армії».

 

Учасники Brave1 створили систему РЕБ Algiz AM проти дронів типу Mavic. Рішення глушить ворожі дрони типу Mavic та оснащене дистанційним керуванням. Algiz AM вже проявив себе на передовій: 

змінює напрям випромінювання на 360°, оперативно реагуючи на загрози; оснащений дистанційним керуванням — оператори можуть працювати з укриття; мобільна платформа забезпечує швидке розгортання та маневреність у польових умовах.

 

Українська оборонна компанія VARTA представила DroneHunter – кінетичний перехоплювач, встановлений на дроні, призначений для нейтралізації малих та середніх БпЛА на полі бою. 

Акценти:

систему представили на Drone Summit 2025 у Ризі;

DroneHunter оснащений подвійною системою стволів 12-го калібру з механізмом зменшення віддачі та антидроновими боєприпасами з електронним керуванням; його ефективна дальність становить від 5 до 20 метрів, що дозволяє FPV-дронам знищувати повітряні цілі

під час ближніх зіткнень; система вагою 2,3 кілограма може бути інтегрована з дронами розміром від 7 до 15 дюймів. Для

встановлення потрібне лише калібрування програмного забезпечення та вирівнювання обладнання.

 

Україна налагодила власне виробництво радіолокаційних станцій для виявлення БпЛА.  

Акценти:

ЗСУ оцінили ефективність РЛС RADA, але через зростання попиту на них постачання ізраїльських станцій не може покрити всі потреби.; не дивлячись на те що наші вироби мають менший функціонал ніж ізраїльські, черга на виробництво та

отримання власних радарів складає 13 місяців, півроку тому черга становила 6 місяців; навіть з урахуванням власного виробництва, проблемою все ще залишається відносно невелика кількість

екіпажів БпЛА-перехоплювачів.

 

Компанія WIY DRONES представила дрони-перехоплювачі “Шахедів” та ворожих розвідників - STRILA та BUREWIY. Свої вироби представили на DemoDay Brave1,

 

Три українські компанії увійшли до глобального рейтингу Top 100 Drone Defence Companies of 2025.

Акценти: на 22 місці - компанія TAF Drones, яка спеціалізується на FPV-дронах, розвідувальних БпЛА, а також

системах радіоелектронної боротьби та розвідки компанія Ukrspecsystems, що займається виробництвом безпілотників та військової електроніки, посіла 65

позицію.

компанія Airlogix, зайняла 84 місце. Її ключовий продукт — безпілотний авіаційний комплекс «ГОР». Повний рейтинг від The Defense Post: https://thedefensepost.com/2025/06/13/drone-companies-ranking-2025/  

 

Фонд "Повернись живим" оголосив про масштабування закупівель дронів-перехоплювачів, розрахованих на збиття "шахедів".

Акценти: фонд почав займатися цією тематикою ще в середині весни;

пілотна партія дронів від фонду змогла перехопити 17 "шахедів" та 30 "гербер", тобто технічне рішення

вже зарекомендувало себе в бойових умовах; тепер фонд планує масштабувати постачання підрозділів так само, як він зробив це раніше з дронами-

перехоплювачами проти розвідувальних БПЛА: від одиниць до сотень та тисяч щомісяця.

 

Верховна рада підтримала в другому читанні законопроєкт про державно-приватне партнерство.

Акценти: законопроєкт створює можливості для відновлення України та розвитку економіки, і в тому числі - для

оборонно-промислового комплексу; документ вперше впроваджує можливість створювати спільні оборонні проєкти між державними й

приватними оборонними компаніями. Чинне законодавство цього не передбачало; законопроєкт визначає умови для різних варіантів співпраці, які призведуть до посилення обороннопромислового комплексу України, в тому числі - до залучення більшої кількості інвестицій.

 

Міністерство оборони України розробляє проєкт постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає порядок і розміри грошової винагороди для військовослужбовців за впровадження та використання їхніх інноваційних розробок.

 

Водночас у звітному періоді в низці медіа оприлюднено матеріали критичного змісту, які містять

негативну оцінку з окремих питань забезпечення обороноздатності держави.

 

Зростає складова чинника війни у внутрішньополітичній сфері. Зокрема, після відповідного звернення  військової профспілки лідерка «Батьківщина» Ю. Тимошенко створила парламентське міжфракційне об’єднання на підтримку ветеранів, учасників бойових дій та їх родин. До його складу увійшли 37 депутатів. Робота МФО, за словами його організаторки, покликана виправити прогалини у державній політиці, яка досі, на її думку, не передбачила чітких і справедливих механізмів захисту прав військовослужбовців. Ю. Тимошенко спільно з іншими депутатами планує охопити весь комплекс проблем: нарахування бойових,  психологічну реабілітацію, ВЛК, працевлаштування після звільнення зі служби. Окремо лідерка «Батьківщини» пропонує провести моніторинг дотримання законодавства та виконання норм законів щодо гарантованих пільг і соціальних гарантій захисників та їхніх сімей.

 

4.4. Військово-технічне співробітництво України та проєкти допомоги від держав-партнерів 

За рамках зустрічі в форматі G7 для України генеральний секретар НАТО Рютте підтвердив, що Альянс працює над пришвидшеним доставленням допомоги Україні, а також про рішення НАТО засекретити дані про надану в подальшому допомогу Україні.

 

Міністр оборони Сандвік під час візиту до Києва підтвердив, що Норвегія планує спрямувати додаткові 400 мільйонів дол. на закупівлю українського озброєння та у 2025 році допомога Україні сягне 1.5% ВВП Норвегії.

На порядку денному: виробництво та спільні закупівлі БпЛА; індустріальні проєкти в галузі ППО, радіоелектроніки, перехоплювачів; передача нових комплексів NASAMS та боєприпасів, здатних збивати балістичні цілі.

 

Канада виділяє додатково 4,3 млрд канадських доларів (3,23 млрд дол.) на допомогу Україні.

Акценти:

2 млрд канадських доларів (1,5 млрд дол.)  — це нова військова допомога, яка буде використана на «безпілотники, вертольоти, боєприпаси та техніку». Це найбільший пакет саме військової допомоги, наданої Канадою. 

2,3 млрд канадських доларів (1,73 млрд дол.) — макрофінансова допомога на відновлення інфраструктури та поповнення валютних резервів України. Це кредит, наданий за рахунок заморожених московських активів. Це складова від частки Канади щодо надання Україні 50 млрд за рішенням G7 механізмом облігацій за рахунок заморожених московських активів.

 

Французьке відділення об'єднання KNDS (KNDS France) повідомило про бойове застосування в Україні баражуючого боєприпасу MV-25 OSKAR. Акценти: фактичним розробником MV-25 є компанія Delair; апарат має радіус дії до 25 км і несе 2,3-кг бойову частину; про плани поставки 100 апаратів цього типу ЗСУ французька влада повідомляла на початку 2024 року.

 

Україна отримає легкомоторні літаки SHARK 600 з системою РЕБ проти БпЛА Акценти: літак створений чесько-словацькою компанією Shark.Aero;

він має 2 місця та можливістьдо 12 годин польоту;

для України було зроблена версія з системою РЕБ, яка глушить GPS та радіосигнал на відстані 4.5км від

літака; літак було показано на авіасалоні ParisAirShow2025;

заявляється, що Україна на даний момент отримала перший SHARK 600, проте яка буде їх кількість наразі

невідомо. Літак буде використовуватись проти БпЛА типу "Шахед" та проти розвідувальних дронів.

 

Норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace (KDA) відкрила офіс в Україні. 

Акценти:

KDA – потужний гравець на міжнародному ринку оборонних та аерокосмічних систем;

розвивається ряд спільних проєктів норвезької компанії з державними і з приватними українськими

підприємствами; ще ряд домовленостей – в процесі узгодження;

також KDA підписали меморандуми про взаєморозуміння з двома українськими компаніями. Ці

документи передбачають співпрацю у сфері виробництва безпілотних систем як повітряних, так і морських, засобів протиповітряної оборони та спільного розвитку високотехнологічного озброєння.

 

Українські безпілотники були представлені на Міжнародній виставці дронів в данському місті Оденсе, де демонструють новітні високотехнологічні розробки. Україна продемонструвала безпілотний літальний апарат (БпЛА) Shark (“Акула”). Також українські дрони були представлені на найбільшій у світі виставці авіаційних та аерокосмічних технологій в Парижі. Зокрема, резидент Дія.City Ailand Systems представив безпілотник для виявлення вибухонебезпечних предметів та сільськогосподарський дрон, який моніторитиме стан полів.

 

4.5. Заяви, оцінки та прогнози, публікації в медіа та події щодо загального безпекового середовища, перспектив продовження та закінчення війни в Україні, інших збройних конфліктів в світі (в контексті їх впливу на Україну), міжнародної безпеки загалом.

В нещодавно оприлюдненому дослідженні «RAND» на тему «Європа відбудується чи розділиться? Стратегічні наслідки російсько-української війни для майбутнього Європи» порушені питання майбутнього безпекового середовища стосовно України.

Основні акценти: російсько-українська війна змусила європейських лідерів поставити фундаментальні питання про європейську безпеку та оборону, протистояти реаліям сучасного міждержавного конфлікту та переглянути доступні інструменти для управління нинішньою надзвичайною ситуацією та захисту від майбутніх загроз; належить з'ясувати, чи призведе війна до ширших змін у європейському розумінні загрози їхнім

колективним інтересам і що потрібно для забезпечення їхньої колективної оборони; відхід Європи від взаємодії з Росією, ймовірно, є незворотнім за відсутності значних змін у російському

керівництві, внутрішній політиці чи зовнішній поведінці; війна спонукала європейців підвищити свою оперативну гнучкість, але будь-який рух до стратегічної

автономії від Сполучених Штатів, швидше за все, буде обмеженим.

Хоча ЄС прагне посилити оборонну роль, суттєві реформи, які дозволили б Брюсселю керувати колективними військовими діями, малоймовірні через національні відмінності та незрілість існуючих пропозицій.

Взаємодія Європи з Україною загалом є одновекторною і не відповідає стандартам фактичної оборонної інтеграції. Формальна інтеграція України через ЄС та НАТО є малоймовірною у найближчій перспективі.

 

20 червня 2025 року було оприлюднено результати дослідження «Fit for war by 2030? European rearmament efforts vis-à-vis Russia» від Кільського інституту світової економіки та аналітичного економічного центру Bruegel.

Акценти:

наразі зусилля Європи для зміцнення оборони недостатні для досягнення паритету з Росією. Щоб змінити

ситуацію, Європа має збільшити виробництво зброї вп'ятеро;

попри те, що європейські країни інвестують у свою оборону набагато більше, ніж до початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, це не обов'язково призведе до збільшення бажаного збільшення військового потенціалу до 2030 року; якщо Європа ставить собі за мету бути готовою до війни до 2030 року, то ситуація викликає ще більше

занепокоєння; серед фактів, які послаблюють обороноздатність Європи, - її значна залежність від США у сфері передових технологій в галузі озброєнь. Експерти також зазначають, що "внутрішнє виробництво високоякісних систем все ще обмежене" і вони "в середньому значно дорожчі за свої міжнародні аналоги"; виробникам радять робити більший акцент на нові технології, які довели свою ефективність на полі бою в Україні. Для цього Європі необхідно збільшити фінансування оборонних досліджень. Наразі європейські країни інвестують у цю сферу близько 13 мільярдів євро щорічно, що є незначною сумою у порівнянні зі 145 мільярдами доларів, котрі витрачають США.

 

Бундесвер визначив Росію як «екзистенційну загрозу» Німеччині, оскільки Кремль мобілізує промисловість та владу «спеціально для того, щоб до кінця цього десятиліття бути готовим до великомасштабного конфлікту з НАТО». У внутрішньому стратегічному документі німецькі Збройні сили попереджають про небезпеку з боку Росії як для Німеччини, так і для Європи загалом. Програмний документ Бундесверу, за інформацією «Spiegel», розроблявся протягом півтора року експертами з питань безпеки. Він має слугувати концептуальною основою для майбутнього курсу Бундесверу. У ньому, зокрема, зазначається, що Росія цілеспрямовано орієнтує всю свою державну та економічну структуру на можливий великий конфлікт з НАТО. Згідно з документом Бундесверу, який цитує видання, модернізація російських збройних сил швидко просувається і вже у 2026 році вони можуть налічувати 1,5 мільйона солдатів. Автори документа рекомендують значно розширити як військові можливості Німеччини, так і цивільні структури для оборони країни та Альянсу.

 

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс оприлюднив оцінку стосовно планів РФ: «Попри те, що Росія має обмежені успіхи на фронті, вона все одно продовжує становити серйозну загрозу… Ми бачимо, що Росія продовжує нарощувати свій військовий потенціал: виробляє більше озброєнь, вербує більше солдатів. І ми також бачимо, що це відбувається не лише з метою агресії проти України, а й задля підготовки до потенційного конфлікту за межами України. Ми також бачимо, що вони поповнюють свої запаси озброєння й в інших регіонах Росії… Всі ці дії РФ викликають неабияке занепокоєння… Імперські амбіції російського диктатора Володимира Путіна виходять за межі України, адже він хоче відновити вплив радянської імперії у країнах Балтії та на інших територіях… Тож я вважаю, що це дуже серйозна загроза, саме тому я повністю підтримую військові плани НАТО, які розробляються не лише для захисту території Альянсу, але й для стримування Росії… Перемир'я між сторонами конфлікту може стати можливим… Але ми, звичайно, бачимо відсутність такої готовності з боку Росії. І я думаю, що нам потрібно спробувати змінити основну динаміку. Я часто кажу про це своїм колегам. Бо доки Путін думає, що, продовжуючи війну, він буде в кращому становищі, гадаю, він і далі воюватиме та не схилятиметься до компромісів. Йому байдуже, що він щодня втрачає тисячу або й більше солдатів. І це абсолютно абсурдно, якщо подивитися на територію, яку він таким чином здобуває. Але допоки він думає, що бойові дії в його інтересах, що час працює на нього, і що за місяць або рік його позиція буде сильнішою, на жаль, він не зупиниться… Країни НАТО повинні посилювати тиск на РФ, аби послабити її позиції. Також потрібно далі підтримувати Україну, аби вона ставала ще сильнішою. Якщо це вдасться, тоді, думаю, Путін буде змушений сісти за стіл переговорів і піти на компроміс».

 

5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучається до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні. 

 

Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається. 

У звітному періоді мали місце нові заяви російського керівництва стосовно зазначеного. Зокрема, В.Путін під час Петербурзького міжнародного економічного форуму пригрозив катастрофічними наслідками для всієї України - РФ дасть жорстку відповідь у разі застосування українськими військовими так званої «брудної ядерної бомби». За його словами, Україна нібито працює над створенням «брудної ядерної бомби» і нібито може її застосувати у ході війни. Якщо таке станеться, то це матиме катастрофічнеі наслідки для всієї України: «Тому що і в нашій ядерній доктрині, і за логікою здорового глузду ми завжди відповідаємо на загрози дзеркально. Тому наша відповідь буде дуже жорсткою і, найімовірніше, катастрофічною – на жаль, для всієї України. Сподіваюся, до цього ніколи не дійде». Водночас він не зміг ствердно відповісти на запитання журналістів, чи має російська розвідка підтверджені дані щодо роботи українських інженерів над створенням такого виду зброї. Путін лише відповів, що така ідея може виникнути і може бути реалізована в Україні.

 

Питання поширення ЗМУ, засобів доставки та ядерних технологій

У регіоні Перської затоки після ударів США по трьох іранських ядерних об'єктах зростання рівня радіації не виявлено. 

Водночас Агентство з атомної енергії Ірану заявило, що не буде відмовлятися від ядерної програми.

 

Радіаційна ситуація на території України 

Радіаційна ситуація станом на 10.00 23.06.2025 на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (ГМСУ) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України

– відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП “Чорнобильська АЕС” та ДСП «Екоцентр», залишалася стабільною. За наявними даними показники рівня радіаційного фону довкілля у зонах спостереження АЕС, у тому числі з автоматизованих детекторів контролю ПЕД, що розташовані на пунктах спостереження ГМСУ, порівняно з середньомісячними величинами не виходили за межі точності їх визначення.

За даними, отриманими станом на 23.06.2025 експертами місії МАГАТЕ на тимчасово окупованій території в районі розміщення ЗАЕС шляхом ручних вимірювань дозиметрами і опублікованими в міжнародній інформаційній системі IRMIS МАГАТЕ, показники ПЕД коливаються в межах норми.

Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою

живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.

 

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної

промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

 

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

 

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.