Зміст:

1. Загальна ситуація у воєнній сфері (резюме)
2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері
   1. Загальна обстановка 
   2. Дії засобів повітряного нападу противника
   3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах
   4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території
3. Прогноз розвитку обстановки на короткострокову перспективу
4. Питання оборони України, оцінки та прогнози продовження/закінчення війни
5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація

навколо ЗАЕС

 

1. Загальна ситуація у воєнній сфері (резюме):

Ситуація у воєнній сфері національної безпеки держави у звітному періоді принципових змін не зазнала та характеризується:

нанесенням агресором ракетно-авіаційних ударів по об’єктах на території України з тенденцією зміни тактики їх

нанесення та зростанням залучення сил та засобів; наступальними діями наземних угруповань військ РФ (підтримується тенденція успіху дій на тактичному рівні) при

одночасному утриманні загальної ситуації під контролем на оперативному рівні в результаті оборонних дій СОУ; нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по військових об’єктах та критичній інфраструктурі агресора

на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).

 

Стосовно наземної складової – плани та характер дій агресора загалом залишаються без змін.

Противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжував ведення стратегічної наступальної операції в межах планів літньої кампанії з метою захоплення території, розгрому угруповань наших військ, просування в глибину, намагаючись повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також частини Херсонської, Запорізької областей, при сприятливих умовах – Дніпропетровської області, створити «буферну зону» щонайменше на території Харківської, Сумської, та, ймовірно, Чернігівської областей. 

Питання припинення вогню/воєнних дій з боку РФ наразі не розглядаються, російська сторона вважає, що так звана «СВО» (незважаючи на труднощі) проводиться відповідно до існуючих планів, активність противника в дипломатичній та інформаційних сферах спрямована на створення умов для виграшу часу в інтересах продовження воєнних дій.

 

Загальна ситуація для СОУ залишається досить складною, втрати серед військ (сил) СОУ та певних ділянок території продовжуються. 

Водночас підстави стверджувати про помітні значні досягнення агресором власне воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України відсутні. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка забезпечує його просування на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на ситуацію, зокрема, шляхом активізації повітряного терору.

Протягом минулого тижня події на міжнародному рівні сприяли Україні в питаннях відсічі російській агресії, в

першу чергу мова йде про результати саміту НАТО та низки заходів підтримки з боку країн-партнерів.

 

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері
   1. Загальна обстановка 

У рамках наведеного агресор продовжував наступальні дії на 13 напрямках (згідно поділу напрямків ГШ ЗСУ). 

Сили оборони України вели оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки. 

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою.  

Загалом поточна обстановка для обох сторін тривалий час залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої зі сторін.

Продовжується застосування Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні суб’єктності та можливості мати важелі впливу в переговорних процесах. У звітному періоді нанесено нові удари по військових об’єктах та підприємствах ВПК РФ.

 

1. 2. Дії засобів повітряного нападу противника

Агресор протягом звітного періоду продовжував наносити масовані, комбіновані та систематичні авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. 

Основними подіями стало нанесення масованих ударів в ніч на 23 червня (переважно по місту Києву) та в ніч на 29 червня (переважно по західних областях держави), а також комбінований удар у ніч на 27 червня (переважно з метою ураження військових об’єктів у місті Старокостянтинів).

 

Протягом минулого тижня для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер»/KN-23, ЗРС С-300), морський (КРМБ «Калібр») та  повітряний компоненти (ракети «Кинджал», Х-101, Х-59/-69, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136» та інші).

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається приблизно на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може орієнтовно залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та аналогічна кількість вертольотів. СОУ заявлено про ураження щонайменше 4 літаків тактичної авіації та 3 вертольотів противника на землі. Протягом звітного періоду середньодобова інтенсивність дій тактичної/армійської авіації в районах наземних бойових дій приблизно відповідала рівню попереднього періоду. Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні, наведена в 3 розділі. 

 

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО: діями з використанням засобів повітряного нападу противник ставить за мету збільшення тиску на керівництво нашої

держави та населення  в контексті примушення України та держав-партнерів прийняти «вимоги» держави-агресора; продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільних об’єктах адміністративних центрів (у першу чергу стосовно м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), які не мають чітко вираженої військової мети, а також по критичній та військовій інфраструктурі; значно зросла інтенсивність дій тактичної авіації по об’єктах у Сумській області, що ставить її в один ряд з іншими

фронтовими областями; активізовані удари агресора по об’єктах паливно-енергетичного комплексу (мали місце в Полтавській та Львівській

областях);

побудова ударів навіть по окремому об’єкту стала більш комплексною, прикладом є сукупність різних типів ракет та БпЛА в ударі по зазначеному об’єкту паливно-енергетичного комплексу.

підтверджується попередня оцінка УІМ, згідно якої у противника наразі існують ресурсні можливості для нанесення

щотижнево 2-3 масованих/комплексних ударів, доповнюючи їх систематичними/груповими ударами в інші дні тижня.

 

Наразі продовжується реалізація нової тактики ЗС РФ стосовно нанесення ударів. Столиця держави опинилася в центрі її реалізації — максимальні удари по цивільній інфраструктурі та зростання їхньої інтенсивності. Загалом у  червні Київ зазнав трьох масштабних атак, результатом яких стала загибель десятків мирних мешканців. Для порівняння, у січні 2025 року по Києву випустили 35 дронів і 1 балістичну ракету, водночас у червні —285 дронів і 65 ракет за три хвилі ударів. 

Стосовно потужності дій засобів повітряного нападу – у ніч проти 29 червня Росія завдала найінтенсивнішого повітряного удару з моменту початку повномасштабного вторгнення, застосувавши понад 500 засобів ураження.

Дані звіту Місії ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні свідчать, що російські атаки стали більш смертоносними і за перші п'ять місяців 2025 року кількість загиблих та поранених цивільних українців збільшилася в півтора рази порівняно з таким самим періодом у 2024-му.

 

За оцінкам моніторингових ресурсів (див. діаграму нижче) з середини травня РФ перейшла до нової тактики застосування БпЛА – після кількох відносно «спокійних днів» (тобто накопичення засобів ураження), –  застосування великої кількості ударних засобів за один раз. Окрім того, що така тактика перевантажує ППО, вона працює як засіб психологічного тиску на громадян. 

 

 

 

 

 

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що наразі ефективність мобільних вогневих груп проти ворожих дронів становить 40%. За його оцінками, цей показник насамперед стосується знищення дронів-камікадзе типу Shahed, які є основною ціллю для мобільних вогневих груп (МВГ) через їх масове застосування та складність у виявленні. Мобільні вогневі групи залишаються актуальними попри виклики, пов’язані з еволюцією ворожих технологій. Основною проблемою у перехопленні дронів такого типу стало вдосконалення росіянами тактики їхнього застосування. Оскільки більшість МВГ оснащені кулеметами калібру 7,62 та 12,7 мм, противник почав збільшувати висоту польоту дронів-камікадзе, що суттєво ускладнює їхнє ураження. Попри це, ефективність на рівні 40% можна вважати високою, адже мобільні групи виїжджають на ймовірні маршрути перельоту дронів у режимі реального часу.

 

ЗС РФ 28 червня завдали удару по місту Дніпро, ймовірно, бомбою-ракетою «Гром-1». Очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив про збиття саме цього боєприпаса у передмісті. Таким способом росіяни намагаються зберегти свої бомбардувальники і збільшують далекобійність авіабомб. За інформацією експерта Олександра Кочеткова, «Гром-1» — це гібрид керованої бомби й ракети Х-38: «У них [росіян] є така ракета «повітря-повітря» Х-38 – це новітня розробка. Вона має бойову частину 250 кілограмів і має двигун. Так от двигун від цієї ракети використовується до бомб, які в них є в наявності. Він дозволяє збільшити дальність польоту цієї керованої авіабомби до 100 — 150 кілометрів». Таку зброю застосовували й раніше, зокрема, під час удару по Костянтинівці минулого року. Однак масового виробництва таких «гібридів» у Росії наразі не фіксується. Водночас у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що наразі достеменно не можна сказати, яким саме боєприпасом Росія атакувала Дніпро. Відомо лише, що бомбу росіяни скинули із Су-34 і вона не долетіла до обласного центру.

 

Портал «War&Sanctions» ГУР МОУ оприлюднив інформацію про БпЛА «Shahed-136» нової серії MS виробництва Ірану з камерою та штучним інтелектом.

Акценти:  такий БпЛА був збитий Силами оборони України на Сумському напрямку в червні цього року;

вивчені уламки свідчать, що це БпЛА іранського виробництва. Разом з тим, певні зміни та удосконалення можуть

вказувати на спільну роботу РФ та Ірану з модернізації шахедів;

БпЛА містить високошвидкісний мінікомпʼютер Nvidia Jetson Orin, спеціалізований для завдань ШІ та обробки відео, а також інфрачервону камеру, подібну до анонсованої раніше РФ; модуль призначений для отримання інформації з камери БпЛА та порівняння із завантаженими моделями для

донаведення або вибору цілі в автоматичному режимі. Також може використовуватися як розвідник; також була модернізована іранська завадозахищена супутникова навігаційна система Nasir, яка стала восьмиканальною. На дослідженому зразку до Nasir була підключена антена з чотирьох елементів, яка здатна приймати сигнали GPS у L1, L5 діапазонах; новий «шахед» має радіомодем та підсистему для передачі відео, телеметрії та/або групового керування.

 

За результатами ударів РФ у ніч на 29.06.2025 виявлено уламок БпЛА, який у відкритих джерелах ідентифіковано як реактивну версію ударного БпЛА «Герань-3» серії «У», виготовлену на ОЕЗ «Алабуга» Акценти:

РФ, ймовірно, розпочала серійне виробництво дрона-камікадзе «Герань-3»;

на відміну від звичайного «Shahed» із поршневим двигуном, цей апарат оснащено реактивним, що робить його значно

швидшим і складнішим для перехоплення; цей реактивний дрон у кілька разів швидший за звичайний «Shahed», тому збити його кулеметами набагато важче;

ЗСУ мають обмежену кількість систем ППО типу Gepard, Skynex та інших, що здатні впоратися з ним. Використання дорогих ракет-перехоплювачів — ефективно, але невигідно із обмеженим боєкомплектом.

дешевих і доступних варіантів наразі мало — APKWS, які показали себе добре, Україні поки не поставили;

найкраще рішення — нові зенітні дрони-перехоплювачі, але проблемою є відсутність масового виробництва та бойового

чергування на поточному етапі.

 

2.3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника — орієнтовно 695 тисяч особового складу на території України, з яких на Покровському напрямку налічується близько 111 тисяч особового складу. Орієнтовно 52 тисячі особового складу противника діють на Сумському напрямку.  

 

Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках. 

 

Протягом тижня противник вів активні бойові дії в Сумській області, на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському та Новопавлівському напрямках. 

 

27 червня аналітичний проєкт «DeepState» повідомив про втрату ЗСУ контролю над Новосілкою, Запоріжжям та Отрадним у Волноваському районі Донеччини (на стику з Дніпропетровською та Запорізькою областями). Одночасно зафіксовано просування російських військ біля Ялти, Веселого та Степового. Аналітики ресурсу в даному контексті зазначають: «оборона продовжує стрімко сипатися» та характеризують ситуацію з найшвидшими темпами просування РФ на півдні Донеччини з осені 2023 року.

Довідково: Новопавлівський напрямок — це ділянка фронту, що розташована між Вугледаром, Великою Новосілкою та адміністративною межею з Дніпропетровською областю. Тут проходить одна з ключових логістичних артерій для українських військ, а також фактично “буфер” між Донбасом і Запорізьким плацдармом.

Водночас, незважаючи на втрату населених пунктів, мова насправді не йде про обвал оборони. СОУ продовжують тримати ключові рубежі, частина території перебуває у «сірій зоні» та лінія бойового зіткнення не є постійною.

ISW та низка інших зарубіжних аналітиків звертають увагу: у випадку, коли ЗС РФ вдасться вийти до адміністративної межі Дніпропетровської області, під загрозою можуть опинитися лінії постачання українських військ на Покровському напрямку. 

Водночас наразі залишається незмінним головний пріоритет РФ на східному напрямку — захоплення Покровська, Костянтинівки, а в перспективі — Слов’янська та Краматорська.

 

У звітному періоді значну увагу суспільства продовжувала привертати ситуація в Сумській області. Головнокомандувач ЗСУ О. Сирський з цього приводу заявив, що ЗСУ зупинили наступ РФ на Сумщині, лінію фронту стабілізовано. Також керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко заявив, що війська РФ не завдають ударів по місту Суми зі ствольної артилерії, однак вони можуть діставати до цього населеного пункту деякими типами реактивних систем залпового вогню з Курської області. Раніше в медіа повідомляли, що нещодавно ЗС РФ зі ствольної артилерії обстріляли Піщане, що знаходиться менш ніж за кілометр від Сум.

 

Видання «The Telegraph» оприлюднило матеріал про перебіг так званого літнього наступу ЗС РФ. 

Основні тези:

літній наступ Росії в Україні триває лише кілька тижнів, демонструючи при цьому рекордну кількість атак на кількох

фронтах, однак він уже зазнає невдачі;

Москва провела зимові місяці, нарощуючи людські ресурси, удосконалюючи тактику та покращуючи координацію ракетних ударів та ударів безпілотників. Спочатку були ознаки того, що це має сенс; у травні російські війська просувалися найшвидшими темпами з листопада минулого року, захоплюючи в середньому, згідно з даними DeepState, 5,5 квадратної милі на день – удвічі більше, ніж у квітні. При цьому стабільні успіхи російської армії спостерігалися в Донецькій області, особливо між Покровськом і Костянтинівкою — двома ключовими цілями Москви. Але через кілька тижнів після початку кампанії імпульс наступу згасає; за оцінками аналітика з питань Росії з Інституту вивчення війни (ISW) Анжеліки Еванс, у росіян зараз насправді немає

можливості розпочати щось нове. Літній наступ буде просто продовженням того, що вони робили навесні; на Сумському напрямку російські війська, схоже, повністю зупинилися. Головною ціллю Росії в регіоні була Юнаківка,

що розташована безпосередньо на дорозі, яка з'єднує Росію з центром Сум; російський наступ загалом зупинився, хоч окупанти мають перевагу в живій силі та безпілотниках, але російська піхота

"дуже погано навчена, якщо взагалі навчена"; щодо Донеччини, то, як підкреслило видання, якщо російські війська зможуть взяти Костянтинівку, то це прокладе їм

шлях для наступу на Краматорськ і Слов'янськ, що наблизить Росію до контролю над усім Донбасом. Але, зазначається у статті, враховуючи нинішні темпи російського наступу та погану підготовку їхніх бійців, це малоймовірно;

те, що Росія розпорошує свої сили по всій Україні, а не зосереджує їх в одному регіоні, свідчить, що її метою є захоплення

всієї країни, а не лише чотирьох областей. , які вона незаконно анексувала у 2022 році, зауважило видання.

 

Загалом протягом тижня основні зміни стосовно території відбулися на східно-харківському, північно-донецькому, південно-донецькому та запорізькому напрямках.

За оцінками експертів моніторингових джерел за попередній тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 94 км², що є мінімальним за попередні 6 тижнів

На час підготовки огляду, за даними «DeepState», у червні (тобто за неповний місяць) російські війська захопили 446 кв. км території (показник приблизно відповідає ситуації у травні, коли було втрачено 457 кв. км.). Найбільші темпи просування противника фіксуються саме на півдні Донеччини.

 

Активність агресора в інформаційному та кіберпросторі залишається на попередньому рівні. 

Основними діями агресора в медіапросторі продовжують залишатися публікації, пов’язані зі звинуваченнями у корупції посадових осіб ТЦК та СП, відеофіксацією силових затримань військовозобов’язаних представниками ТЦК та СП, а також фейкові новини та маніпуляції, що поширюються ворожими медіа-ресурсами та Telegram-каналами. Серед них – продовження розповсюдження відео з силовими затриманнями, критика командування щодо відставання українських Сил оборони від ворога в кількості БпЛА та якості самих БпЛА, недостатність уваги керівництва держави до далекобійних засобів ураження та засобів ППО.

 

Водночас має місце продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно із залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається загалом без змін, практично щоденно правоохоронні органи фіксують кілька таких спроб у різних регіонах держави. Відбувається зміна форм та способів проведення диверсійних дій (наприклад, мінування транспортних засобів, які пропонуються для передачі особовому складу СОУ).

 

2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території 

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Основні результати:

ГУР МО України уразили засоби ППО в тимчасово окупованому Криму. Під удар потрапили: дві багатофункціональні

РЛС управління 92Н2Е; дві РЛС виявлення 91Н6Е; пускова установка комплексу С-400;

ССО ЗСУ та СБУ провели спільну спецоперацію, внаслідок якої знищили на аеродромі Маринівка два російські винищувача-бомбардувальника Су-34 та ще два пошкодили;

28 червня підрозділами СОУ уражено склади 1060 Центру матеріально-технічного забезпечення (колишній 120 арсенал

Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ), що у Брянській області РФ; зазнав ураження завод «Атлант-Аеро» в Таганрозі, який спеціалізується на виготовленні компонентів для систем

управління та бойових дронів. Це підприємство залучене до розробки БпЛА «Оріон», комплексів радіоелектронної боротьби та цифрових рішень для FPV-дронів; також СОУ атакували склади зберігання ракетного палива та ПММ 1061 центру МТЗ Росії у Брянську; у ніч з 27 на 28 червня було нанесено вогневе ураження в АРК по місцях дислокації авіаційного компоненту, засобах ППО, складах зберігання боєприпасів, а також розвідувальних та ударних БпЛА ворога.  Наявні дані свідчать про знищення 3 вертольотів (Мі-8, Мі-26 та Мі-28), а також самохідного зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1»; серед інших знакових подій – ураження ще одного залізничного потягу противника на ТОТ (на доповнення до

попереднього тижня). 

 

3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень та короткострокову перспективу
   1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на чергову публічну риторику про нібито готовість до переговорів (включно з новими заявами В .Путіна у звітному періоді), продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та зменшення безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. 

Поточні заяви В. Путіна та його оточення наразі свідчать про спроби «загравання» з адміністрацією президента США, з одночасними вимогами урахування «територіальних реалій» та усунення ідеологічних та інших протиріч (національні, історичні, релігійні, мовні питання тощо).

Підтверджуються попередні оцінки та прогнози розвідувальних органів та УІМ стосовно намірів противника в літній кампанії поточного року: що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках. 

 

1. 2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності: 

Рівень загрози: залишається без змін та оцінюється як високий, можливе продовження дій противника у форматі масованих/комбінованих та групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на важливі військові об’єкти (в першу чергу аеродроми), ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Формат нанесення зазначених ударів в кожному конкретному випадку залежить від прийняття відповідного політичного рішення та наявності підтверджених розвідувальних даних. 

 

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує їх спорядження та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу в райони пусків ракет. 

Загальна кількість Ту-95МС та Ту-160 біля України станом на кінець звітного періоду становила (без урахування перебазування/перезарядки після нанесення удару у ніч з 28.06.2025 на 29.06.2025):

 «Оленья» - 4 Ту-95МС. 

«Енгельс-2» - 2 Ту-95МС. «Енгельс-2» - 1 Ту-160.

«Дягилево» - 2 Ту-95МС.

Темпи спорядження літаків крилатими ракетами дозволяють залучати їх до ударів практично щодобово.

Ймовірне продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів

ураження.

 

Стосовно морської компоненти: 

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» — без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені (після спорядження ракетами) – 2 фрегати проєкту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен”, 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон”  та  “Вышний Волочек”, 3 підводних човни проєкту 636.3. Кораблі, як правило, виходять за межі місця базування для виведення їх з-під удару або безпосередньо перед пуском КРМБ «Калібр» (зазначене мало місце протягом звітного періоду, зокрема, у ніч з 26 на 27 червня та з 28 на 29 червня). Станом на ранок 30.06.2025 у Чорному морі були відсутні кораблі/підводні човни з крилатими ракетами «Калібр».

 

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

Загроза залишається на попередньому рівні.

29 червня 2025 року перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов в інтерв'ю «Газеті.Ru» заявив, що Росія нібито готова використати новітній ракетний комплекс «Орешник» для ударів по Україні у відповідь на атаки українських безпілотників по російській території, що почастішали. О.  Журавльов наголосив, що «Орешник» запущено у серійне виробництво і «він може застосовуватися так часто, як це буде потрібно Верховному головнокомандувачу та Генеральному штабу».

 

3.3. Висновки стосовно загрози ракетних/авіаційних ударів – без змін:

Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва. 

Удари СОУ по об’єктах на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, дефіцит ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО ЗСУ об’єктивно сприяють новим комплексним ударам та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59/Х-69, БпЛА типу «Шахед» з намаганнями охопити максимально більшу територію України.

 

4. Питання оборони України, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози продовження/закінчення війни

4.1. Переговори стосовно продовження/закінчення війни

У звітному періоді помітних подій в переговорному процесі стосовно війни в Україні не відбулося, окрім низки чергових агресивних заяв з боку російського керівництва.

Саміт НАТО 24-25 червня відбувся на тлі об’єктивно складних викликів для міжнародної безпеки. Його порядок денний обумовили триваюча російсько-українська війна з тенденцією до ескалації, не менш резонансні події в регіоні Близького Сходу, інші загрози та геополітична турбулентність загалом. Незважаючи на наведене, в декларації саміту зафіксовано колективну підтримку України з боку Альянсу, що посилює переговорні позиції нашої держави.

Європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс оприлюднив свою оцінку поточної ситуації у російсько-українській війні та умов для переговорів: «Я згоден з тією формулою, яка була підтримана на самому початку Сполученими Штатами, Європою та Україною, що мир повинен бути досягнутий шляхом реалізації "миру через силу". І силу української сторони. Досі все було трохи інакше. Американська адміністрація намагалася підштовхнути Росію перейти до реальних переговорів. Але я думаю, що цього не станеться так легко, як хтось, можливо, очікував. Тому що зрозуміло, що Путін наразі не хоче миру. Він вважає, що перемагає, і саме тому настання миру, на даний момент, мені важко передбачити».

З боку російської сторони продовжується затягування процесу досягнення можливого перемир’я на тлі активних дій засобів повітряного нападу та наземних сил на більшості напрямків з метою створення додаткового тиску на керівництво та громадян держави, а також наших партнерів для прийняття умов РФ.

 

4.2. Дії держави-агресора

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та «готовність до переговорів», державаагресор продовжить курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. 

 

Під час виступу президента В. Зеленського перед учасниками Форуму оборонних індустрій було зазначено: «Немає жодних ознак того, що Путін хоче зупинити цю війну. Росія відкидає всі мирні пропозиції, зокрема й ті, що надходять від Сполучених Штатів Америки. Путін думає лише про війну. Це факт. Можливо, він пов’язує власне політичне виживання зі здатністю продовжувати вбивати: поки він вбиває, він живе. Наша розвідка це підтверджує. Росія навіть планує нові військові операції на території НАТО, тобто на території ваших держав. Ця війна зараз триває в Україні, і потрібно добре підготуватися – бути готовими. Без сумніву, ми маємо зупинити Путіна зараз і в Україні, але також маємо розуміти, що його цілі виходять за межі України». 

 

За оцінками розвідувальних органів, наразі поточні витрати для контрактників РФ на війну проти України становлять близько 2 млрд рублів на день. З цієї суми близько 1,5 млрд – три чверті – платять регіони, що відповідає 2,7 % їхніх бюджетів. 0,5 млрд, що залишилися, надходять з федерального бюджету. У 2025 році військові витрати Росії досягнуть межі, а в 2026-му номінальне зростання або виявиться нижчим за рівень інфляції, або його не буде зовсім. 

61 % росіян заявили про небажання воювати за гроші. У 2024 році контракти з МО РФ підписали близько 400 тисяч осіб, випливає з даних про витрати федерального бюджету. Набір контрактників – єдиний спосіб поповнення російської армії, оскільки ідеологічно мотивовані рекрути закінчилися навесні-влітку 2022 року, а часткова мобілізація восени 2022 року створювала внутрішньополітичну напруженість та ризики для Кремля.

 

Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила інформацію про поточні спроби РФ обійти санкційні обмеження. Наразі серед продукції, яку закуповує Росія – електронні компоненти, сировина для вибухових речовин, високотехнологічне обладнання, зокрема верстати з числовим програмним керуванням.

За даними СЗРУ:

40 % такого обладнання постачається із країн східної частини світу; 60 % – із західних країн.

Прямі постачання відбуваються рідко.

Серед схем, які використовуються:

реекспорт через третю країну; зміна маркування продукції, аби приховати її походження; продаж продукції через російські компанії-посередники.

СЗРУ ідентифікувала вже понад 60 таких фірм-прокладок у РФ. Формально вони не пов’язані з ВПК, проте проти них варто запровадити окремі санкційні пакети. За оцінками СЗРУ, необхідно сформувати спільний перелік пріоритетів, у межах якого здійснювати синхронізовану політику щодо запровадження санкцій проти критичних підприємств ВПК РФ. Необхідно, щоб до цього списку увійшли всі типи електронних компонентів і обладнання, які РФ може використати для створення зброї. Вторинні санкції вже довели свою ефективність і мають стримувальний ефект. 

 

Розвідка Великої Британії в черговому огляді зазначає, що нинішній конфлікт між Ізраїлем та Іраном ставить перед Росією виклики, однак водночас Кремль бачить у цьому певну вигоду. Росія не має офіційних зобов’язань надавати Ірану будь-яку військову допомогу в його конфлікті з Ізраїлем.  Угода про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Іраном, підписана в січні 2025 року, охоплює співпрацю в низці сфер, включаючи оборону та безпеку, але не містить положення про взаємну оборону. Це контрастує з угодами між РФ та Білоруссю або КНДР. Як зазначено в огляді, Росія, майже напевно, бачить у цьому конфлікті певну вигоду, оскільки він відволікає увагу міжнародної спільноти від її розв’язаної війни проти України. Однак конфлікт, ймовірно, негативно вплине на майбутнє постачання іранського військового обладнання до Росії.

 

Розвідка Південної Кореї вважає, що КНДР може відправити додаткові війська в Росію для війни з Україною в найближчі два місяці. На додаток до нової піхоти, до РФ може прибути 25 000 корейців для виробництва «Шахедів», 1 000 саперів і 5 000 військових будівельників для відновлення Курської області.

 

ПАТ «Об'єднана авіабудівна корпорація» (ОАК, входить до Держкорпорації «Ростех») 25 червня 2025 повідомило, що передало Міністерству оборони Росії чергові нові літаки Су-35С, виготовлені в рамках Держоборонзамовлення. Нові винищувачі покоління 4++ пройшли повний цикл заводських випробувань у різних робочих режимах та здійснили переліт на аеродром базування.

Таким чином ВКС Росії передана третя в 2025 році партія винищувачів Су-35С, виготовлених Комсомольським-на-Амурі авіаційним заводом імені Ю.А. Гагаріна (КнААЗ) ОАК. За наявними даними, ця партія складається із трьох літаків. Про передачу ВКС Росії першої у 2025 році партії винищувачів Су-35С ОАК повідомила 29 березня 2025 року, а другої партії — повідомила 12 травня. Як зазвичай, у повідомленнях ОАК, починаючи з 2022 року, кількість поставлених літаків не розкривається, а бортові номери винищувачів на офіційних фото- та відеоматеріалах, що поширюються, ретушуються.

Раніше протягом 2024 року КнААЗ передав Міністерству оборони Росії чотири партії винищувачів Су-35С загальною оцінною кількістю 15 літаків. Ймовірно, передані винищувачі Су-35С виготовлені в рамках укладеного ОАК додаткового (п'ятого) контракту на постачання Міністерству оборони Росії літаків Су-35С. Усього з урахуванням попередніх контрактів ВКС Росії отримали з 2012 року до кінця 2024 року оцінювально 135 серійних винищувачів Су-35С.

 

На продовження теми БТОТ ЗС РФ у попередньому огляді УІМ — Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що Росія розконсервовує застарілі бойові машини внаслідок безповоротних втрат озброєння та військової техніки під час війни проти України. Зокрема, на тлі виснаження резервів техніки 1970-х років випуску командування ЗС РФ розпочало активне повернення до експлуатації танків типу Т-62. Відновлення танків Т-62 відбувається переважно на базі 103го бронетанкового ремонтного заводу, що розташований в селищі Атамановка Забайкальського краю. 27 червня 2025 року було зафіксовано перекидання 21 одиниці танків Т-62 зі Східного воєнного округу до європейської частини Росії. Більшість цих машин перебували у незадовільному технічному стані, оскільки десятиліттями зберігалися просто неба без обслуговування. Однак через нестачу сучасних основних бойових танків, таких як Т-90М і Т-72Б3М, використання Т-62 розглядається як тимчасове, але вимушене рішення.

 

Оцінки безпекової ситуації «УІМ» щодо  найбільш ймовірного варіанту подальших дій російської сторони залишаються незмінними:

шляхом комбінованого впливу (масовані/комбіновані/систематичні ракетні та авіаційні удари, диверсії, інформаційні та кібероперації тощо) досягти максимального рівня тиску на керівництво та громадян України і тим самим схилити їх до прийняття умов РФ на переговорах, а також демонструвати партнерам України спроможність РФ продовжувати війну; максимальний виграш часу в зовнішньополітичній сфері (затягування/зрив переговорів тощо), продовження набуття

«суб’єктності» на міжнародній арені, обхід/мінімізація впливу санкцій; проведення літньої наступальної кампанії угруповань ЗС РФ з метою розширення захоплених територій (виходу щонайменше на «конституційно визначені» кордони РФ та створення «буферної зони» в Харківській, Сумській та Чернігівській областях).

 

4.3. Забезпечення обороноздатності держави

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони України".

Відповідний указ №433/2025 від 27 червня оприлюднено на сайті голови держави.

Згідно із ним, РНБО доручила Кабміну визначити у 2026, 2027, 2028 роках основним пріоритетом держбюджету фінансування за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони.

Водночас уряду доручено передбачити під час підготовки проєктів законів про держбюджет на ці роки можливість корегування обсягу видатків на національну безпеку і оборону "з урахуванням воєнно-політичної обстановки".

Кабмін також має опрацювати питання щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців та поліцейських відповідно до соціально-економічних умов та воєнно-політичної обстановки.

Крім того, уряду доручено продовжити у 2026-2028 роках: здійснення заходів щодо відновлення боргової стійкості держави; залучення додаткових джерел військово-технічної допомоги;

відновлення непорушних запасів матеріально-технічних засобів для забезпечення потреб сил безпеки і сил оборони; ужити заходів щодо забезпечення виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб, а також їх смерті

внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого в період воєнного стану; надання державної фінансової підтримки підприємствам оборонно-промислового комплексу;

Крім того, органам сектору безпеки і оборони України доручено вжити протягом 2026–2028 років заходів щодо забезпечення контролю за дотриманням умов та строків виконання державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, зокрема стану погашення дебіторської заборгованості та недопущення створення простроченої дебіторської заборгованості. 

 

Під час виступу президента В. Зеленського перед учасниками Форуму оборонних індустрій було зазначено: «… наші пріоритети є чіткими – спільне оборонне виробництво та реальні обмеження на співпрацю з Росією через санкції та інші обмежувальні заходи… А тепер – ключові тези на сьогодні щодо оборонного виробництва.

Перше – інвестиції та технології. Наш потенціал у сфері оборонного виробництва вже перевищив 35 мільярдів доларів США. Це майже тисяча найменувань продукції: від артилерії та традиційної бронетехніки до сучасних дронів (до речі, всіх типів) і ракет. Але близько 40 % цього потенціалу не має належного фінансування. Це правда. І це проблема. Наприклад, ми здатні виробляти понад 8 мільйонів дронів різних типів щороку, але наявне фінансування дозволяє значно менше… Ми відкриті до різних форматів співпраці в оборонному секторі, включно з передачею нашого досвіду та напрацювань тим, хто допомагає найбільше. Ми маємо бути лідерами в гонці дронів – як ударних, так і перехоплювачів – і продовжувати рухатися вперед у виробництві традиційної зброї, враховуючи всі уроки цієї довгої війни. Будь ласка, збільшуйте інвестиції в українське та спільне виробництво озброєння.

Усе озброєння, яке ми виробляємо, стає частиною нової, сильнішої системи європейської оборони та безпеки. У цьому контексті ми вітаємо європейську ініціативу Security Action for Europe, яка передбачає виділення до 150 мільярдів євро для розвитку оборонної промисловості. Ми закликаємо активно використовувати цю програму також як додаткове джерело підтримки нашої спільної безпеки. І важливо пам’ятати: Україна є рівноправним партнером цієї програми, а отже, забезпечення безпеки є нашою спільною справою».

 

На поточному тижні було проведено засідання «Технологічної ставки». 

Президент В.Зеленський надав коментар з цього приводу: «Були детальні доповіді щодо дронів – усіх питань. Це фінанси, виробництва, необхідні регуляторні спрощення. Ключова ціль – виробляти максимум і саме таких типів дронів, які потрібні на передовій і для захисту міст, а також із врахуванням розвитку технологій ворога.  Були на Ставці доповіді військового командування, Міністерства оборони України, також Мінстратегпрому. Детальна доповідь нашої розвідки щодо технологічних планів, намірів Росії. Масштабуємо український потенціал, зокрема по перехоплювачах. Дав кілька спеціальних доручень – поки без деталей. Але результат має бути очевидний – збільшення виробництва в Україні та для України. Всі можливості – бізнесу, всі можливості – державним виробникам. Головне, щоб масштаб нашого виробництва і швидкість розвитку дронів були реально адекватними умовам війни».

 

Уряд схвалив бюджетну декларацію на 2026-2028 роки.

У ній передбачено два розвитки подій в Україні, починаючи з 2026 року:

можливе покращення безпекової ситуації, починаючи з 2026 року; продовження повномасштабної агресії РФ.

Бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету та інші цілі державної політики.

 

Пакет законопроєктів про Defence City, який передбачає пільгові умови роботи для підприємств обороннопромислового комплексу (ОПК) подали на реєстрацію в Верховну Раду. Акценти:  запропоновані зміни дозволять створити правовий режим для державної підтримки підприємств оборонно-промислового

комплексу — Defence City; законопроєкти передбачають податкові пільги до 1 січня 2036 року у вигляді звільнення від податку на прибуток за умови

реінвестування, земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку; зберігаються усі чинні податкові преференції для ОПК (пільги з ПДВ, прискорена амортизація, пільги для працівників

на релокованих підприємствах тощо); підприємства з переліку також отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових

технологій, додаткові гарантії захисту у межах кримінального процесу, підтримку в релокації та можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій; перелік резидентів Defence City формуватиме і вестиме Міноборони. Цей перелік, звітність підприємств ОПК та

інформація про них матимуть обмежений доступ і охоронятимуться у встановленому порядку; у пакет увійшли чотири законопроєкти зі змінами до Податкового, Митного, Бюджетного, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, а також інших законів.

 

Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив про збільшення «у декілька разів» далекобійних операцій з ударами по критичних цілях у глибині Росії.

Акценти: минулого року Україна розробила план системних далекобійних операцій і законтрактувала кілька десятків тисяч

далекобійних дронів, «що дозволило регулярно здійснювати високоточні удари по критичних цілях у глибині ворога»; приблизно два тижні тому було ухвалено рішення збільшити кількість операцій у декілька разів, і вже готується

контрактація нових десятків тисяч далекобійних дронів, щоб наростити інтенсивність і масштаб ударів;

Україна нарощує власні промислові спроможності виробництва дронів, і нині українські виробники досягли рівня, що дозволяє виготовляти понад чотири мільйонів безпілотників на рік.

цього року буде поставлено на фронт понад чотири мільйони дронів. Станом на сьогодні, фронт отримав до 1,5 мільйона

дронів (це всі закупівлі: АОЗ, Держслужби спеціального зв’язку і захисту інформації України,  безпосередньо бригад).

 

Кабінет Міністрів України затвердив постанову, яка передбачає масштабування цифрової платформи DOT-Chain на сферу забезпечення озброєнням.

Акценти: відтепер завдяки новому інструменту DOT-Chain Defence військові зможуть самостійно замовляти необхідну

номенклатуру для виконання бойових завдань, бачитимуть, що саме, від кого і коли надійде;

DOT-Chain Defence — це цифровий маркетплейс зброї, що змінює підхід до забезпечення Збройних Сил України. Військові частини зможуть напряму замовляти затверджені позиції, а Агенція оборонних закупівель (АОЗ) забезпечуватиме фінансування, укладання контрактів і логістику. Участь у платформі також братиме Державний оператор тилу (ДОТ); на початковому етапі платформа охоплюватиме FPV-дрони, далі — інші типи БпЛА, засоби радіоелектронної боротьби

та роботизовані системи. Запуск маркетплейсу з першими виробниками та військовими частинами очікується в липні; запровадження DOT-Chain Defence створює низку переваг для всіх сторін: військовим — автономність у виборі, швидке постачання, мінімізація паперової бюрократії; виробникам — виготовлення продукції за реальними запитами, прямий зворотний зв’язок; ДОТ та АОЗ — повна аналітика, контроль виконання контрактів, ефективна логістика.

платформа DOT-Chain Defence створена на базі вже функціонуючої системи DOT-Chain, яка працює з 2023 року та охоплює постачання харчування, одягу й інших матеріальних засобів для ЗСУ. DOT-Chain уже довів свою ефективність у тиловому забезпеченні, скоротивши цикл постачання харчування у 4 рази. Масштабування цього рішення на сферу озброєння

— логічний крок для підвищення оперативності та прозорості; для виробників FPV-дронів участь у маркетплейсі відкрита. Детальна інформація та форма для приєднання — за

посиланням.

 

У Збройних силах України залишається актуальною проблема самовільного залишення місця служби та дезертирства. У 2025 році ТЦК відкрили 28 212 справ за порушення військового обліку: з початку квітня кількість штрафів зросла на понад 11 тисяч. У 2025 році щомісяця відкривали в середньому по 4,7 тисячі нових проваджень за порушення військового обліку. Рекорд зафіксували у квітні — 5 682 штрафи. При цьому лише кожну п’яту справу цього року було закрито. Найбільше штрафів зафіксували у Києві, а також у Дніпропетровській, Одеській та Сумській областях.

 

4.4. Військово-технічне співробітництво України та проєкти допомоги від держав-партнерів 

На Форумі оборонної промисловості саміту НАТО в Гаазі 24 червня 2025 року генеральний секретар Марк Рютте закликав союзників по НАТО, партнерів і промисловість «об'єднатися, впроваджувати інновації і доставляти зусилля» для забезпечення того, щоб Альянс був здатний «виграти цю нову виробничу війну».

Акценти:

М. Рютте наголосив на кроках, які Альянс робить для зміцнення свого оборонно-промислового потенціалу, посилення співпраці, активізації інновацій і розширення сотень нових і існуючих виробничих ліній: «Немає оборони без потужної оборонної промисловості, і немає європейської безпеки без міцного трансатлантичного зв'язку»; закликаючи членів Альянсу і промисловість робити більше, краще і разом, Генеральний секретар наголосив на чіткому сигналі попиту, який НАТО посилає оборонній промисловості через масштабне розширення, про яке члени Альянсу домовилися щодо цілей спроможності; разом з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн пан Рютте привітав план Європейського Союзу «Готовність до 2030 року», який обіцяє виділити до 800 мільярдів євро на оборону, і закликав до усунення бар'єрів на шляху трансатлантичного оборонного співробітництва.

 

НАТО оприлюднило публічну версію Оновленого плану дій з оборонного виробництва, в якому окреслено зобов'язання НАТО щодо сукупного попиту, посилення потенціалу і посилення взаємодії з промисловістю.

 

Україна отримає 350 сучасних ракет британського виробництва для ППО за рахунок заморожених активів РФ. 

Акценти:  ракети будуть використовуватися у спеціально розроблених британських зенітно-ракетних комплексах, п’ять з яких

найближчим часом надійдуть на озброєння Сил оборони України;

постачання стане можливим завдяки програмі ERA, у межах якої вже залучено понад 2 мільярди фунтів стерлінгів з

доходів, отриманих від заморожених російських активів.

 

Нідерланди підписали контракти на виробництво 600 тисяч українських дронів для України в межах ініціативи

«Лінія дронів», з постачанням уже в цьому році.  Ці контракти є частиною нового пакету допомоги Нідерландів на суму понад 675 мільйонів євро. Також передбачено постачання 100 додаткових радарів для виявлення БПЛА та техніки для евакуації поранених.

 

Уряд Німеччини схвалив проєкт бюджету, який передбачає 8,3млрд євро допомоги Україні в 2025-му році. Проєкт ще не прийнятий остаточно, оскільки має бути проголосований в Бундестазі. Якщо за нього проголосують, то це означає збільшення допомоги для України в 2025-му році з 7 млрд до 8,3млрд євро.

 

Керівництво МОУ та ЗСУ провели перемовини з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком. Акценти: 

у 2025 році допомога Україні сягне 1,5% ВВП Норвегії;

сторони обговорили довгострокову модель підтримки, яку назвали «норвезькою». Зокрема, оглянули перспективи масштабних інвестицій у спільні оборонні проєкти та глибшу інтеграцію оборонно-промислових комплексів України та

Норвегії; окрему увагу сторони приділили перспективам співпраці в таких напрямках: виробництво та спільні закупівлі БПЛА;

індустріальні проєкти в галузі ППО, радіоелектроніки, перехоплювачів; передача нових комплексів NASAMS та боєприпасів, здатних збивати балістичні цілі.

українська делегація передала партнерам перелік потенційних проєктів та розраховує на перші конкретні домовленості

найближчим часом;

Норвегія планує спрямувати додаткові $400 мільйонів на закупівлю українського озброєння — для потреб українських Сил оборони. Сторони домовились скоординувати підходи до визначення планів військової допомоги на 2026 рік для найефективнішої підтримки.

 

Міністри оборони України та Данії підписали Лист про наміри, який відкриває шлях до спільного виробництва українського озброєння на території Данії.

Акценти: документ передбачає сприяння розміщенню українських оборонних підприємств на території Данії та інтеграцію

оборонних галузей обох країн; у межах цієї ініціативи уряд Данії виділяє 500 мільйонів данських крон для пришвидшення запуску українського виробництва озброєння. Йдеться про перші кроки до практичної реалізації довгострокового партнерства між Україною та Данією в сфері безпеки й оборони. Усі потужності, створені в межах проєкту, працюватимуть на зміцнення українських Сил оборони; угода також передбачає координацію між Міністерством оборони Данії, Міністерством бізнесу та промисловості і Міністерством закордонних справ Данії з метою інтеграції українських підприємств у європейську оборонну екосистему.

 

Прем’єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон та глава МЗС країни Вінстон Пітерс оголосили про новий пакет підтримки України у розмірі 16 млн новозеландських доларів (понад 9,4 млн доларів США). Згідно з інформацією, Нова Зеландія зробить внесок у розмірі 4 млн новозеландських доларів ($2,3 млн) до двох багатонаціональних фондів, які надають летальну і нелетальну військову допомогу Україні: фонду місії НАТО з безпекової допомоги і тренування для України (NSATU) та “Коаліції дронів” для України під керівництвом Великої Британії і Латвії.

 

Міністерство оборони України та НАТО реалізували низку спільних проєктів з розвитку цифрової інфраструктури України. НАТО надає практичну підтримку Україні через Комплексний пакет допомоги (КПД).

Основні результати співпраці на цей момент:

майже 37 мільйонів євро на супутниковий зв’язок – включно із супутниковими радіостанціями, трекерами та послугами.

Очікується, що загальна вартість проєктів перевищить 70 мільйонів євро в найближчі місяці; триває співпраця та підтримка Центру інновацій і розвитку оборонних технологій, що включає взаємодію з командою

розробників бойової системи DELTA;

3 000 ноутбуків, 728 принтерів, 485 планшетів, 72 монітори, а також серверне та мережеве обладнання було доставлено до Центру обробки даних Міністерства оборони – на підтримку розширення Медичної інформаційної системи, яка є головним компонентом медичної реформи в Силах оборони; участь України в ключових ініціативах НАТО у сфері зв’язку, управління, комп’ютерних технологій (C4), зокрема у

Federated Mission Networking (FMN), хмарних ініціативах та навчаннях з валідації взаємосумісності; надання обладнання та програмного забезпечення і проведення відповідних навчань для посилення протиповітряної оборони.

 

Сума внесків на рахунки Коаліції спроможностей з розмінування України (DMCC) у 2025 році вже досягла 93 млн

євро. Про це стало відомо під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку (Ісландія).

 

Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» та європейська компанія Airbus уклали Тристоронній Меморандум про співпрацю. 

Акценти: 

подія відбулася під час міжнародного авіасалону Ле Бурже;

йдеться про початок заходів з освоєння робіт і здобуття фахівцями підприємств Товариства компетенцій з технічного

обслуговування та ремонту авіаційної техніки виробництва Airbus, яка експлуатується в Україні; планується, що надалі представники іноземного партнера відвідають Україну, щоб сформувати з вітчизняних фахівців

групи для вивчення технологій та відповідної документації з подальшим отриманням статусу інструкторів.

 

В Україні відкрито офіс норвезької оборонної компанії Kongsberg Defence and Aerospace.

Акценти: 

це провідний норвезький виробник озброєння, зокрема систем ППО NASAMS; у співпраці з Kongsberg МОУ сфокусується на розвитку спільних проєктів у сфері ППО, включаючи нові рішення на базі

NASAMS для посилення захисту населення і критичної інфраструктури; протиповітряна оборона є одним зі стратегічних пріоритетів для України, відповідно Міноборони продовжує роботу над

масштабуванням виробництва й пришвидшенням постачання.

 

Україна та НАТО обʼєднують зусилля з розробки стратегії застосування безпілотних систем та посилюють технологічну співпрацю у сфері БпЛА. 

Акценти:  про це йшлося під час експертної конференції «Інновації на фронті: роль дронів у сучасній війні», проведеної Спільним

центром НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC); захід пройшов у Таллінні та зібрав представників Міністерства оборони України, Командування Сил безпілотних систем Збройних сил України, НАТО та промисловості;

проведення конференції стало початком створення експертної спільноти у сфері БпЛА. Вона стане платформою для

перетворення бойового досвіду України на конкретні проєкти JATEC, які посилять спроможності Сил оборони у веденні сучасної війни; під час семінару учасники приділили особливу увагу тактиці, техніці та процедурі протидії російським дронам на

оптоволокні. Також у фокусі зустрічі була інтеграція дронів  у єдину систему контролю, управління і зв’язку. Було презентовано технологічні рішення з організації використання ударних БпЛА, навчання екіпажів, проаналізовано проблематику ремонту та обслуговування безпілотних систем у польових умовах.

 

4.5. Заяви, оцінки та прогнози, публікації в медіа та події щодо загального безпекового середовища, перспектив продовження та закінчення війни в Україні, інших збройних конфліктів у світі (у контексті їх впливу на Україну), міжнародної безпеки загалом.

 

За підсумками саміту НАТО в Гаазі 25 червня 2025 його учасники прийняли декларацію з 5 пунктів:

Пункт перший – відданість Статті 5.

У першому пункті декларації країни-члени НАТО підтвердили прихильність до принципу колективної оборони: «Ми знову підтверджуємо нашу залізну відданість колективній обороні, як закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору, в якій йдеться, що напад на одного з членів Альянсу є нападом на них усіх». Країни підкреслили, що лишаються єдиними у захисті свободи, демократії та мільярда громадян Альянсу.

Пункт другий – 5% ВВП на оборону.

У другому пункті зазначається, що всі країни зобов'язуються поступово довести оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це включає основні оборонні вимоги та видатки, пов'язані з безпекою, задля гарантії дотримання зобов'язань за Статтею 3. Мета – мати достатньо сил, ресурсів, інфраструктури та спроможностей для стримування, оборони, врегулювання криз і співпраці.

Пункт третій – структура витрат і підтримка України. 

Третій пункт деталізує, як розподілятимуться ці 5% ВВП: 3,5% – на армію, техніку, оперативні спроможності; 1,5% – на кіберзахист, інфраструктуру, інновації та оборонну промисловість. Окремо зазначено: прямі внески на підтримку України враховуватимуться у загальних оборонних видатках. "Безпека України сприяє безпеці Альянсу". Також у 2029 році передбачено перегляд курсу залежно від геополітичної ситуації.

Пункт четвертий – трансатлантична промисловість. 

Четвертий пункт присвячений розбудові співпраці в оборонній промисловості між країнами НАТО. Учасники саміту домовились:

прибрати бар’єри у торгівлі зброєю; стимулювати спільне виробництво; підтримувати інновації та нові технології.

"Ми залучимо новітні технології та дух інновацій для просування нашої колективної безпеки".

Пункт п'ятий – майбутні саміти.

В останньому пункті декларації оголосили місця наступних зустрічей: 2026 рік – Туреччина, після цього – Албанія

Україна прямо згадується у декларації. Це сигнал, що наша оборона є елементом загальної безпеки НАТО. Також врахування внесків на підтримку України в загальному бюджеті Альянсу може стати підставою для додаткових програм постачання озброєнь.

 

Видання  «Die Welt»  18 червня поточного року оприлюднило матеріал про три можливі сценарії завершення війни, актуальність яких зростає на тлі нестабільної поточної позиції президента США стосовно «українського питання» та літнього наступу країни-агресора.

Основні сценарії та їх ймовірність:

Сценарій 1: «Захід налаштований серйозно»

У цьому сценарії західні лідери проігнорують ядерні та інші погрози В. Путіна і нададуть Україні сучасну зброю для ефективного захисту. Одночасно Захід посилить економічні санкції проти РФ, позбавивши її від сучасних технологічних товарів, а також міжнародних платежів і доходів від продажу енергоносіїв. Найімовірніше, країні-агресору доведеться припинити бойові дії без попередніх умов, водночас росіяни залишаться на лінії зіткнення і вестимуть переговори про «мирне врегулювання». Такий сценарій автор оцінює як нереалістичний через неготовність партнерів України йти на наведені вище рішучі заходи.

Сценарій 2: «Чиста перемога В. Путіна»

У цьому сценарії, США самоусуваються від питань війни РФ проти України і продовжують підтримку України в кращому випадку лише  розвідданими. Автор вважає, що без допомоги США «Україна була б приречена в довгостроковій перспективі», і Росія отримала б контроль над більшими частинами української території, позбавляючи Україну виходу до моря. В рамках сценарію називаються інші складові, наприклад, Україна втратила б вихід до моря, було б створено «демілітаризовану зону» по річці Дніпро, чинного президента України усунули б від влади, а новий уряд зміг би діяти тільки з обмеженим суверенітетом. Членство в ЄС для решти території України залишалося б можливим, але нові вступи до НАТО колишніх радянських республік були б виключені. Загалом , «сценарій 2» автори розглядають як значно реалістичніший за попередній і його ймовірність становить близько 35%.

Сценарій 3: «Ампутована Україна»

У цьому сценарії бойові дії тривали б довго, а Україна дедалі більше переходила б в оборону через недостатню підтримку Заходу. Росіянам вдалося б захоплювати все більше території, зокрема, можливо, м. Харків, і українська влада була б змушена вести переговори під тиском Заходу. Автор вважає, що у будь-якому разі позиція України на переговорах буде слабкою. Вона втратить занадто багато території. Відповідно, «американці та роздратовані колишні прихильники України в Євросоюзі нададуть перевагу жахливому кінцю, а не нескінченному жаху». У публікації зазначається, що у такому разі Україні довелося б іти на значні поступки, і війна була б заморожена вздовж лінії зіткнення на невизначений термін. Також можливе створення великої демілітаризованої зони, а мирний договір укладено не буде. Такий варіант аналогічний замороженому конфлікту між Північною і Південною Кореєю. Автор зазначає, що «з ймовірністю 65% цей сценарій значно реалістичніший, ніж сценарій 2. Хоча це рішення було б катастрофічним для України, воно принесло б вигоду всім іншим суб'єктам — включно з Росією. Для Америки та Європи це було б найбільш економічно ефективним у довгостроковій перспективі і, всупереч поширеній думці, одночасно гарантувало б їм відносну безпеку».

Видання також процитувало думку аналітика міністерства оборони Австрії Маркуса Рейснера, який вважає, що  нинішні територіальні надбання росіян не обов’язково є вирішальними. З погляду Росії, результат війни визначатиметься споживанням ресурсів. Тому ключове питання, як вважає експерт, полягає не в тому, як довго зможуть протриматися росіяни, а в тому, як довго зможе протриматися Україна.

 

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта у звітному періоді заявив, що  Європейському Союзу необхідно сформувати спільну систему оборони, що здатна ефективно протидіяти загрозам з боку РФ.

Акценти:

в нинішніх умовах викликів безпеці, зумовлених, зокрема, агресивною політикою Москви, ЄС не може дозволити собі подальше збереження фрагментованої оборонної моделі. Натомість він закликав до створення єдиної, інтегрованої системи оборони на рівні всього Союзу; настав час відмовитись від дублювання військових спроможностей у кожній окремій країні-члені ЄС. Важливе об’єднання зусиль у таких напрямах, як:

спільні закупівлі;

гармонізація технічних стандартів; розвиток військово-промислового комплексу; залучення приватних інвестицій у сектор оборони.

«Нам слід побудувати спільну європейську систему оборони і стримувати агресію. Нам не потрібно дублювати ті самі можливості в кожній державі. Нам не слід помножувати на 27 усі наші інвестиції в оборону. Нам потрібна ефективність і справедливий розподіл навантаження».

в межах зазначеної стратегії, ЄС уже реалізує перший пакет оборонних інвестицій через фінансовий інструмент SAFE,

метою якого є підвищення ефективності витрат, посилення стратегічної самостійності Союзу та раціоналізація закупівель.

А. Кошта зазначив, що його відомство працює як команда над підвищенням ефективності витрат коштів, більш раціонального інвестування та ефективної взаємодії: «Для цього відбувається об’єднання попиту, спільних закупівель, стандартизації та спрощення, стимулювання європейських досліджень, європейської промисловості, європейських робочих місць».

 

Уряд Великої Британії 24 червня оприлюднив «Стратегію національної безпеки» держави. Згідно її положень, нарощування військової потужності Росії та почастішання нападів Ірану за кордоном означають, що країна незабаром може опинитися втягнутою у війну. В документі зазначається: «Деякі противники закладають основу для майбутнього конфлікту, позиціонуючи себе так, щоб швидко діяти, щоб спричинити серйозні порушення наших енергетичних та/або ланцюгів постачання, щоб стримати нас від протистояння їхній агресії. Вперше за багато років ми повинні активно готуватися до можливості того, що Велика Британія опиниться під прямою загрозою, можливо, у воєнному сценарії».

У передмові до стратегії прем'єр-міністр Британії Кір Стармер зазначив: «Російська агресія загрожує нашому континенту. Стратегічна конкуренція посилюється. Екстремістські ідеології на підйомі. Технології змінюють характер як війни, так і внутрішньої безпеки. На британській землі відбувається діяльність ворожих держав».

У документі представлено нову стратегічну рамку з трьома основними компонентами, які окреслюють формати підготовки країни до нових викликів, включаючи потенційну війну:

Безпека вдома: Хоча це здається внутрішнім питанням, забезпечення внутрішньої стабільності та захисту громадян є фундаментом для будь-яких зовнішніх дій. Це включає потужне посилення захисту критичної інфраструктури, боротьбу з екстремістськими ідеологіями та кіберзагрозами, які можуть підірвати країну зсередини.

Сила за кордоном: Цей пункт передбачає активне проєктування впливу Великої Британії на міжнародній арені та захист її інтересів за межами країни. Це означає не лише дипломатичні зусилля, а й готовність до застосування сили, якщо це необхідно для стримування загроз та забезпечення безпеки. Велика Британія розглядає формати співпраці з союзниками, але також підкреслює необхідність діяти рішуче та самостійно.

Збільшення суверенних та асиметричних можливостей: Цей компонент є особливо цікавим у контексті підготовки до війни. Він передбачає розвиток унікальних технологічних переваг та посилення національного контролю над ключовими сферами. Це може включати інвестиції у штучний інтелект, кібервійну, космічні технології та інші асиметричні засоби, які можуть дати Великій Британії перевагу над потенційними супротивниками. Акцент на суверенітеті свідчить про прагнення меншої залежності від інших країн у критично важливих сферах.

Особлива увага в стратегії приділяється зміцненню кордонів та територіальних вод, особливо у світлі вразливості підводної інфраструктури та морського трафіку, що є ключовими для економічної та військової безпеки.

Стратегія також заявляє про необхідність «культурної трансформації» в уряді, яка передбачає більш наполегливе

відстоювання національних інтересів.

 

5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучається до ударів по території України ракетами в

звичайному (неядерному) спорядженні. 

 

Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається. 

 

Питання поширення ЗМУ, засобів доставки та ядерних технологій

Глава Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявив, що Ірану може знадобитися кілька місяців на відновлення збагачення урану до колишнього рівня, незважаючи на шкоду на ядерних об'єктах через атаки США та Ізраїлю: «Я б сказав, що за кілька місяців вони зможуть запустити кілька каскадів центрифуг, які вироблятимуть збагачений уран, або навіть менше». Керівник МАГАТЕ підтвердив, що деякі ядерні об'єкти, як і раніше, «існують».

Оцінки розвідувальних органів держав світу стосовно результатів ударів по ядерній інфраструктурі Ірану значно відрізняються, що унеможливлює об’єктивну оцінку поточної ситуації.

Водночас постійний представник Ірану при ООН зробив заяву, що незважаючи на міжнародний тиск та нові погрози застосування зброї, Іран відмовляється припинити збагачення урану. Ймовірно, наведене питання буде визначати зміст та спрямованість подій та безпекову ситуацію на Близькому Сході.

 

Радіаційна ситуація на території України 

Радіаційна ситуація станом на 10.00 30.06.2025 на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (ГМСУ) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП “Чорнобильська АЕС” та ДСП «Екоцентр», залишалася стабільною. За наявними даними показники рівня радіаційного фону довкілля у зонах спостереження АЕС, у тому числі з автоматизованих детекторів контролю ПЕД, що розташовані на пунктах спостереження ГМСУ, порівняно з середньомісячними величинами не виходили за межі точності їх визначення.

За даними, отриманими станом на 30.06.2025 експертами місії МАГАТЕ на тимчасово окупованій території в районі розміщення ЗАЕС шляхом ручних вимірювань дозиметрами і опублікованими в міжнародній інформаційній системі IRMIS МАГАТЕ, показники ПЕД коливаються в межах норми.

Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення

циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.

 

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є

загрозою регіонального/місцевого масштабу.

 

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

 

Характерною особливістю звітного тижня стала рекомендація від представника керівництва однієї з областей з рекомендацією для населення додати до «набору першої необхідності» (тривожних валіз) протигази (засоби індивідуального захисту). Водночас наведене безпосередньо не свідчить про зростання загроз хімічного зараження, а спрямоване на мінімізацію ризиків для населення у випадку надзвичайних ситуацій.

 

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.